Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1109 від 20.10.2011 р., з метою здійснення координації заходів, пов’язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, що стосуються лісового господарства, враховуючи відсутність заяв та інших, передбачених законодавством документів від інститутів громадянського суспільства, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства інформує (повторно) про створення при управлінні громадської ради.

Для участі в установчих зборах необхідно на адресу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (43010, м. Луцьк, проспект Волі, 30) подати заяви на участь в установчих зборах, написані у довільній формі, підписані уповноваженою особою керівного органу інституту громадянського суспільства. До заяви необхідно додати:
1. Рішення керівника інституту громадянського суспільства, якщо інше не передбачено його установчими документами, про делегування представника для участі в установчих зборах, посвідчене печаткою (у разі наявності).
2. Біографічну довідку делегованого представника інституту громадянського суспільства.
3. Копії документів, що підтверджують легалізацію інституту громадянського суспільства.
4. Інформацію про результати діяльності інституту громадянського суспільства протягом останніх двох років.
Заяви приймаються до 20 лютого 2015 року за адресою: 43010, м. Луцьк, проспект Волі, 30.
Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства

Прес-служба ВОУЛМГ

У неділю, 8 лютого ц.р., єгер Гірницького лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ» Володимир Октисюк в урочищі Циганки, обходжуючи ввірену територію, зустрів двох незнайомих молодиків. Чоловіки лісоохоронцеві здалися підозрілими, тому він перевірив навколишню територію. І зовсім неподалік знайшов дві мисливські рушниці. При перевірці у чоловіків не виявилося відповідних документів. У той же час було помічено дві легкові машини, водії котрих на вимогу єгеря не зупинилися. Одразу на місце події прибули мисливствознавець держпідприємства Микола Старушик разом із правоохоронцем.

Відносно правопорушників складено адмінпротоколи про незаконне полювання, зброю вилучено і здано в районний відділ міліції, де на сьогодні по цьому факту правоохоронці розпочали розслідування.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

Відбулася нарада ДП «Любешівагроліс» про підсумки фінансово-господарської діяльності за минулий рік і та завдання на 2015 рік.

Обсяг реалізації продукції за 2014 рік склав 11 млн. 952 тис. грн. (111,1% від запланованого завдання), близько 5 млн. грн. – від реалізації за кордон. Усі лісництва доведені завдання виконали. На нараді озвучили показники щодо вирощування саджанців декоративних садових культур, відтворення лісу, догляду за лісовими культурами, охорони лісів від пожеж, самовільних рубок. Окремо зазначили, як проходив процес заготівлі та переробки лісо сировини, скільки торік видали дозволів на заготівлю лісових ресурсів, як відбувається процес заготівлі і реалізації консервації. А також про сплачені податки: 1 млн.654 тис. грн. – до зведеного бюджету, з них 630,2 тис. грн. —  до місцевого, 1 млн. 282 тис. грн. – єдиного соціального внеску (до Пенсійного фонду).

Наголосили на нововведеннях та позитивних змінах. Зокрема зріс середній рівень заробітної плати,  нещодавно повернули назад на підприємство майже 70 чол., ремонтують лісові дороги, діє служба з охорони праці. Запущена друга лінія із заготівлі євро піддонів, що дає змогу збільшити обсяги переробки сировини на місці.

Назвали питання, які потребують вирішення, — ремонт і благоустрій рекреаційних пунктів, благоустрій теплиць для вирощування декоративного посадкового матеріалу, стовідсотковий електронний облік деревини, зменшення збитків на рубках догляду та ін.

Директор держлісгоспу Віктор Симонович подякував колективу за працю, патріотизм під час заготівлі паливними дровами сімей учасників АТО, за зібрані на протеби військових кошти, іншу допомогу. Проаналізували роботу лісгоспу голова райради Петро Нагорний, заступник голови РДА Сергій Фесик і начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ  Борис Бабеляс. Подякувавши в свою чергу керівнику і всьому колективу, вони внесли певні зауваження й пропозиції, побажання очікуваних результатів у цьому році, а також миру в країні.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. На фото: директор ДП “Любешівагроліс” Віктор Симонович, працівники консервного цеху.

5 лютого в рамках міжрегіональної програми «ФЛЕГ-2» по забезпеченню сталого лісоуправління фахівці Державного агентства лісових ресурсів України разом із зацікавленими сторонами: профільними відомствами, представниками деревообробних підприємств, консультантами «ФЛЕГу» обговорювали актуальні питання ринку деревини в Україні.

Експорт лісу і відсутність ефективного прозорого механізму реалізації деревини на ринку – основне питання, над яким дискутували присутні.

У контексті проблемного йшла мова про заборону вивозу деревини за кордон.

«В короткостроковій перспективі від такої ініціативи виграє деревообробна галузь, перш за все ті сегменти, що постачають на ринок кінцеву продукцію, а програє лісове господарство, зокрема, транспорт і суспільство вцілому. В довгостроковій перспективі не виграє ніхто» – , зазначив експерт програми «ФЛЕГ-2» Михайло Попков.

Апелюючи до закордонного досвіду, учасники розглядали можливі шляхи вирішення проблеми. Всі зійшлися на тому, що необхідно невідкладно розробити чіткий механізм торгівлі деревиною.

Серед пропозицій як удосконалити ринок деревини сторони вбачають першочерговим кроком – покращити чинне законодавство, підвищивши правову відповідальність за транспортування і переробку нелегальної деревини;  розробити прозорі правила торгівлі на аукціонах, дотримуючись справедливої конкуренції, шляхом надання підприємствам із потужним лісопильним обладнанням обов’язкових гарантій – довгострокових прямих договорів. Відповідних заходів фахівці запропонували  вжити щодо торгівлі на зовнішньому ринку. Реалізувати деревину на експорт по залишковому принципу лише після забезпечення вітчизняного виробника, збільшивши для іноземного споживача тарифи, непрямі податки.

Суттєве зауваження з боку деревообробників було щодо необхідності 100% зважування деревини при транспортуванні залізницею. Запропоновано підготувати звернення до Кабміну, з тим щоб призупинити неправомірні дії залізниці.

Удосконалювати систему торгівлі все ж потрібно комплексно, в першу чергу, розпочавши із економіки країни, дотримуючись Програми Уряду, Коаліційної угоди. А вже потім підвищувати контроль з боку спеціалізованих міністерств – Мінекономрозвитку, Антимонопольного комітету,  основних спостерігачів процесу реалізації деревини – аграрних товарних бірж, органів влади на місцях, таким було загальне бачення присутніх.

«У нас є спільні інтереси, підходи як змінювати лісове господарство на краще. Всі обговорені зміни неможливі сьогодні без реорганізації галузі. Розв’язання проблем деревообробнибних, меблевих, плитних, фанерних підприємств можливе лише після комплексного і невідкладного реформування галузі», – зауважив заступник Голови Держлісагентства Віталій Атаманчук.

Наразі Держлісагентством беруться на контроль всі пропозиції і зауваження зацікавлених сторін у вирішенні існуючих проблем  лісового господарства.

Результатом обговорення стало напрацювання пропозиції щодо покращення актуальних питань ринку деревини в Україні, які буде направлено на розгляд Уряду.

За матерiалами: www.dklg.kmu.gov.ua

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства

Іларіон Маковський: «Треба було крутитися, ми й крутилися».
Як не дивно, свою стежину до лісової галузі рідного краю волинянин Іларіон Маковський починав у далекому Казахстані. Як директор одного з тамтешніх лісгоспів, він вписав своє ім’я в зелені літописи тим, що зумів засадити гірські казахські схили… волинськими соснами. А згодом, маючи за плечима довід керівництва лісопереробного заводу, повернувся на Волинь. І став свідком, як часто любить сам наголошувати, «становлення лісової галузі» в області. А потім 15 років поспіль він очолював Камінь-Каширський лісгоспзаг, працював у профільному облуправлінні й навіть нині, коли сивина посріблила голову, тримає у полі зору всі здобутки та прорахунки справи, якій віддав півжиття.
Ми запросили Іларіона Миколайовича, котрий нині мешкає у с. Прилуцьке Ківерцівського р-ну, розповісти про найцікавіші фрагменти свого життя: чи про те, як «підсадив» Казахстан на волинські сосни, чи про те, як у далеких 70-х завезли в область перших бобрів, як вразили союз сенсаційною плантацією журавлини чи вирощували гливи… А вийшла – розмова про минуле і сьогодення волинського лісу очима одного з її рукотворців.
– Іларіоне Миколайовичу, ви як лісівник гартувалися у Казахстані. Як так сталося?
– Направду, як лісівник я гартувався, мабуть, на рідній Горохівщині, коли малим топтав рідні спориші. А потім був лісотехнічний інститут та робота за направленням. От тільки направили аж у Казахстан… Там трудився спочатку інженером, тоді директором лісгоспу, а згодом керівником великого лісопереробного заводу.
– Кажуть, через багато років вас на Волині розшукали казахські журналісти. Для чого?
– Ця історія почалася давно. У 57-му на одній із нарад я виступив із приводу того, що дуже великі площі не заліснені і доводив, що треба садити сосну. Це для тих країв – нонсенс. Колеги спочатку підняли на глум. Але були й такі керівники, які дослухалися і дали добро на посадку сосни. Насіння Ніна, моя дружина, привезла з Волині… Посадили 28 га сосни. Це було ще в 60-х. А вже тут, на Волині, мене через десятки літ розшукали тамтешні телевізійники, кореспонденти Зирянівської філії Казахського телебачення, щоб я розповів про історію появи соснових насаджень на їхній батьківщині. Як виявилося, сосни все ще шумлять.
– Але ви повернулися додому: що в той час відбувалося у лісовій галузі?
– У 53-му було створене так зване лісове управління, його очолив Дмитро Телішевський. Мене свого часу вразив його спогад про перший приїзд у любешівське лісництво: «Контора розміщена у напівземлянці. У ній жив лісничий із родиною. Коли запитав, де, власне, контора лісництва, він відчинив невеличкі саморобні дверцята в одному з кутків землянки і показав саморобну шафу зі столиком та великою лавкою біля нього». Потім він напише: «Дав собі слово, що робитиму все, щоб перебудувати лісову галузь на Волині». І дійсно далі відбувалося багато змін. Незабаром виробили власну модель ведення лісового господарства. З часом вона набула популярності не тільки в Україні, а й у Радянському Союзі. Волинський досвід вивчали спеціалісти Німеччини і Польщі. А у 1985-му році на Волині була проведена перша міжнародна нарада міністрів лісового господарства країн колишньої Ради економічної взаємодопомоги та Куби і В’єтнаму. За їхньою оцінкою, досвід комплексного використання ресурсів лісу не мав собі рівних. А модель ведення лісового господарства у публікаціях так і називали: не радянською, не українською, а волинською.
– Ви цю модель втілювали, працюючи на Любешівщині та Камінь-Каширщині. То в чому її феноменальність чи це, можливо, гарне радянське кліше всього-на-всього?
– У ті часи все трималося і розвивалося на ініціативі ентузіастів. От тільки ними були всі – від начальників управління до рядового майстра лісу. Хоч на початку і матеріально-технічне постачання було практично відсутнє. Та помалу почала розвиватися переробка низькосортної деревини та використання недеревних ресурсів лісу, що принесло оборотні кошти та дало можливість розбудовувати виробничі підрозділи, об’єкти соцпобуту, житло. Для прикладу – Камінь-Каширський лісгоспзаг: в середньому щорічно на вирубках і малопродуктивних землях колгоспів ми висаджували більше 1000 га. На лісовідновлення та охорону виділялися кошти з бюджету. Інші роботи проводилися власним коштом. А для цього треба було, як тоді говорили, крутитися. Ми й крутилися…
– Це тоді на Камінь-Каширщині почали славнозвісну журавлину в цукровій пудрі виготовляти?
– Було багато цікавого. На кінець 70-х років лісгоспзаг випускав 22 мільйони прищіпок для білизни, в межах 300 тисяч штук вішалок, більше як 100 тисяч штук сувенірних ложок із розписом… Для того часу то були великі гроші. Використовували навіть хвою. З неї виготовляли 900 тонн хвойно-вітамінного борошна, яке відправляли у східні області України для підгодівлі овець та свиней. Одночасно лісгоспзаг займався заготівлею та переробкою березового соку, ягід чорниці, грибів. Уже на початку 70-х ми почали створювати промислові плантації з вирощування гриба гливи та журавлини. За технологією професора Литовської академії наук Буткуса, був розроблений проект створення в Нуйнівському лісництві промислової плантації журавлини площею 2 гектари. Перших 0,5 гектара спочатку засадили черенками журавлини місцевих сортів. Одночасно почали вирощувати черенки американських сортів, які одержували з подарованих професором 20-ти кущів 4-х сортів, один із яких називався Елеонора Рузвельт і мав плоди завбільшки з вишню. Це була перша промислова плантація в Радянському Союзі. Це про неї писали в газетах «Ізвєстія» та «Правда». Одночасно разом із науковцями Гомельського біологічного інституту (Білорусія) вперше в Україні у Пнівненському лісництві на промисловій основі почали вирощувати гриб гливу. В той період до нас із Тетерева Київської області було завезено дві родини бобрів в кількості 7 особин, яких розселили між селами нові Червища та Старі Червища по річці Стохід. Популяція, як бачимо, прижилася. …Такі можливості відкрив перед нами волинський метод ведення лісового господарства. А ще він дав нам відмінних працівників. Із 1963 до 1979 року колектив лісгоспзагу збільшився у 2,5 раза. Щорічно ми здавали 300-400 квадратних метрів житла. Збудували механічну майстерню, консервний цех, три сучасні цехи для переробки деревини, їдальню на 50 місць, магазини, сучасні контори… А в Камені-Каширському – навіть типовий дитячий садочок. …Маневицький лісгосп збудував сучасний цех із переробки березового соку, ягід, грибів. Шацький – освоїв випуск продукції з лози, продавав їх навіть у країнах Середньої Азії. Ратнівський – став першопрохідцем із випуску лісохімічної продукції, яка користувалася попитом у медичній та парфумерній промисловості. Флагманом був Ківерцівський лісгоспзаг. Консервну продукцію, сувеніри, виготовлені в Ківерцях, продавали, як було на ту пору модно казати, «у капіталістичні країни». Знаєте ж про те, що генсек КПРС подарував Фіделеві Кастро портрет на дереві, виготовлений майстрами лісгоспзагу. Багато хто нині з ностальгією згадує минуле. Мовляв, все тоді було ліпше, правильніше. Але не можна жити минулим.
– У вас за плечима чимало десятків літ: скажіть, коли цій галузі було найважче і чому?
– Лісам не просто сьогодні. Але тому, що ця сфера завжди страждала в період революційних змін. На мою думку, попереднє керівництво управління найбільшої помилки допустилося в підходах до створення та освоєння лісових багатств. Тільки за останні 6 років госпрозрахункова лісосіка з головного користування освоювалася лише на 85,7%, а це недодало споживачам 397,8 тисяч кубічних метрів деревини. Низькотоварні деревостани залишалися «на корню». «У загоні» опинилася переробка в консервних цехах. Забули про славнозвісний волинський метод ведення лісового господарства… Все переконували, що впроваджують польський та литовський досвід – без належного вивчення його суті. Такий дещо фельдфебельський стиль роботи практично скував ініціативи у вирішенні окремих питань виробництва. А до чого це призвело? Виробництво товарної продукції і кількість зайнятих працівників значно скоротилися. Можливо, мої думки і моє враження з відстані досвіду до уваги й не братимуть. Але нині бачу зусилля нового керівництва на мобілізацію колективу до виконання нових завдань. Є чимало дискусій в лісовій царині, але статистика говорить за себе: розширення і збільшення обсягів випуску товарної продукції дали можливість нині кожному лісовому підприємству прийняти на роботу нових працівників. Для прикладу, недавно дізнався, що маневицький лісгосп утричі збільшив кількість працівників. Ще один приклад: майже 17 мільйонів гривень на нову лісогосподарську техніку… Думаю, ці старання дадуть результат. Зичу тут колегам успіху.
– Іларіоне Миколайовичу, а ви, попри поважний вік, – депутат Прилуцької сільської ради Ківерцівського району. І досить активний. Хоча б тому, що жодна публікація про прилуцьке життя-буття не минула без вашого візиту в редакції у відповідь…
– Я завжди – за справедливість. Це в мені, напевне, щось від минулої епохи (сміється, – авт.) . Намагаюся бути активним. І коли йдеться про депутатство, а особливо – коли мова заходить про те, чому присвятив частину життя, – волинський ліс.
Записала Олена Лівіцька.
На фото автора: Іларіон Маковський сьогодні; відкривати любешівські лісництво приїздили поважні гості: у колі місцевих керівників – письменник Павло Загребельний (другий зліва).

3 лютого 2015 року начальник Волинського управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик передав для потреб бійців добровольчого батальйону «Айдар», які перебувають на передовій у зоні АТО, автомобіль «ЗиЛ» із закритим кузовом для перевезення пасажирів.

Транспортний засіб вдалося придбати за кошти волинських лісівників. Модернізували та оснастили машину працівники ДП “Ківерцівське ЛГ”, кузов для перевезення людей оснастили буржуйкою, провели повний ремонт двигуна, що дало змогу скоротити витрати пального (до 20 літрів на 100 кілометрів).

Урочиста передача автомобіля відбулась у парку біля головного офісу Волинського управління лісового та мисливського господарства. Головний лісівник Волині Василь Мазурик вручив ключі від транспортного засобу бійцям батальйону «Айдар». Василь Васильович запевнив, що лісівники Волині роблять усе можливе для задоволення потреб української армії, аби пришвидшити нашу спільну перемогу. Очільник лісового господарства краю побажав захисникам української землі та українського духу витримки та довгоочікуваного переможного миру.

«Колектив лісового управління вклав вагомий внесок в обороноздатність держави, підготував авто, яке сьогодні стане у нагоді військовим на передовій. Це потужний транспортний засіб, який значно полегшить завдання бійцям», – запевнив боєць батальйону «Айдар», котрий зі зрозумілих причин не забажав називати свого прізвища.

Освятив автомобіль та благословив його пасажирів у неблизьку дорогу на Схід України настоятель Свято-Іллінівської церкви УПЦ Київського Патріархату села Копачівка Рожищенського району отець Анатолій. Він побажав бійцям щасливого та переможного повернення додому.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

На Театральному майдані Луцька свій намет розгорнули піротехніки Державної служби надзвичайних ситуацій. Поряд виставлено боєприпаси різних воєн і часів, знайдені на території області. Чимало із них – «лісові трофеї».
– Ведемо роз’яснювальну роботу серед населення області, – каже майор служби цивільного захисту ДСНС Олег Тарасюк. – Показуємо боєприпаси часів Другої світової, які нам вдалося знешкоджувати. Є тут вибухові пристрої вже й наших часів.
– А оце що за штуковина? – запитує хтось із чоловіків, вказуючи на зелену «баклажку» на ніжках.
– Це протипіхотна міна направленої дії, – роз’яснює Олег Іванович і розповідає про принцип дії цієї «пекляної машинки», а заодно й напрямок можливого враження.
Серед експонатів – заржавілі лимонки і протитанкові гранати, міни і снаряди… Їх виорюють плугами, викопують на городах, знаходять у лісах на місці боїв.
Десенесники кажуть, що ця роз’яснювальна робота серед населення проводиться для того, аби уникнути можливих трагічних наслідків на випадок, коли хтось виявить підозрілі знахідки. Багато людей про подібні вибухонебезпечні предмети тільки чули, бачать їх уперше.
Сергій Цюриць,
На фото автора: Олег Тарасюк розповідає лучанам про вибухові пристрої.

«Росіянин» на псевдо «ЗиЛ» з позивним «157» їде на Схід боронити Україну від окупантів.
– Цей спеціалізований автомобіль лісівники Волині вишукали на прохання афганської роти батальйону «Айдар», – вручаючи бійцю Сергію ключі від автомобіля, каже начальник Волинського обласного лісоуправління Василь Мазурик. – Хай обминають його снаряди, кулі й осколки.
Старенький «росіянин» простояв на збереженні у господаря довгі роки, перш ніж його розшукав лісоуправлінець Олександр Боровицький у одній із областей. Відтак автомобіль доправили у ДП «Ківерцівське ЛГ». Тут стараннями його працівників – директора Віктора Сахнюка, головного механіка Андрія Пилипа, автокранівщика Василя Ліщука при сприянні місцевих майстрів та підприємців було здійснено його модернізацію. Зокрема, бензиновий двигун замінено на дизельний, обладнано електрогенератором. Хлопці із спілки воїнів Афганістану привезли буржуйку, яку майстри змонтували в кунг. Обладнали автомобіль також приладами безпеки. А ще працівники ДП «Ківерцівське ЛГ» передали продукти та консервацію, замінили акумулятор, заправили автомобіль пальним для доїзду у місце призначення.
Випуск таких ЗиЛів припинено ще в далекі 60-ті, але він після техогляду виглядає досить пристойно, ніби новий.
– Якраз такий, як нам потрібен, – каже айдарівець Сергій, що разом з Миколою прибув за «новим бійцем» із передової. – Завтра вантажимось гуманітарним вантажем і рушаємо на позиції.
Перед тим, як передати раритетного «вояку» айдарівцям, його освятив настоятель Свято-Іллінівської церкви УПЦ КП с. Копачівка Рожищенського р-ну отець Анатолій. Покропив свяченою водою і воїнів: «Повертайтеся живими і неушкодженими». Напутнє слово бійцям сказав радник голови облдержадміністрації з оборонних питань Борис Кондратюк: «Ми підтримували і будемо підтримувати наших армійців. Спасибі Вам за мужність і відвагу…»
Тож на боці українців тепер з’явиться ще один захисник – із заводу ім.. Ліхачова на псевдо «ЗиЛ» з позивним «157-й».
Сергій Цюриць.
На фото автора: автомобіль для айдарівців.

Державне агентство лісових ресурсів України у відповідь на інформаційний сюжет «Українські екологи стурбовані. З України неконтрольовано вивозять ліс», що вийшов 2 лютого у програмі «Факти» на телеканалі ICTV, повідомляє наступне:

Твердження, що «70 % вирубаних лісів вивезені на експорт» не відповідає дійсності. За останніми даними, на 1 січня 2015 року лісогосподарськими підприємствами поставлено на експорт 4,1 млн. кбм. необробленої деревини, що становить 27% від обсягу заготівлі. Для забезпечення потреб внутрішнього ринку направлено близько 10,9 млн. кбм., або 73%. Основні поставки експорту деревини лісогосподарські підприємства здійснюють в країни ЄС – це 55%. В Китай та Туреччину поставляється – 25 і 20%.
Стосовно висловленого, що «українські виробники задовольняються залишками сировини, і що ліс отримують ті, хто транспортує за кордон» зазначаємо, що вся необроблена деревина (за винятком дров паливних, деревини для індивідуального ремонту і будівництва, забезпечення соціальної сфери та власних потреб і переробки постійних лісокористувачів) виставляється на аукціонах, участь в яких першочергово приймають вітчизняні виробники, які мають можливість придбати всі затребувані обсяги деревини. Держлісагентство не здійснює контролю за деревообробною галуззю. Для наглядності, в цілому на квартальні аукціони (загальні+спец) 2014 року було виставлено 7 млн. 642 тис. кбм деревини. Фактично вибрано за 2014 рік 3 млн. 919 тис. кбм, що становить 51% від виставленого обсягу.

Зокрема, підприємству ПрАТ «Фанплит», що фігурує у сюжеті як критична сторона, за 2014 рік лісогосподарськими підприємствами галузі поставлено 11,1 тис. кбм фансировини для лущіння, що становить 127% від придбаних на аукціонах з продажу необробленої деревини обсягів.
Твердження, що лісогосподарські підприємства «збільшили вирубування лісу на третину» є помилковим та безпідставним. Так, лісгоспи виконують свої обов’язки перед державою як постійні лісокористувачі, заготовляючи деревину в межах науково обґрунтованої лісосіки. У 2014 році підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 15010,7 тис. куб. м деревини, що на 590 тис. куб. м або 4,1% більше в порівнянні з 2013 роком. Це пояснюється ліквідацією наслідків вітровалів та буреломів, що відбулись на площі біля 9 тис. га.
Вкотре наголошуємо, що лісозаготівля не є основним напрямком роботи лісової галузі. Першочерговим є збереження і відтворення лісів.
У рамках лісокультурної кампанії 2014 року підприємства Держлісагентства провели відтворення лісів на площі 50 тис. га, що складає 109 % від запланованих га. Із загального обсягу лісовідтворення шляхом посадки та посіву лісових культур відновлено ліси на площі 32,6 тис. га, під природне поновлення відведено 17,4 тис. га.
Здійснено всі лісовідновлювальні заходи, проведено догляди за лісовими культурами, закладено посіви у лісових розсадниках, створено плантації новорічних ялинок.
Твердження М.В. Томенка, що Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом не стосується торгівлі лісом є помилковою. Про це свідчать відповідні висновки Мінекономрозвитку та Кабінету Міністрів.
Зазначена пропозиція не узгоджується з вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та міжнародним договорам, учасником яких є Україна (ст. 17). Насамперед це Угода про асоціацію між Україною і ЄС, Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угода про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія, Договір про зону вільної торгівлі.
Результатом запровадження обмежень можуть бути симетричні заходи з боку країн Євросоюзу, направлені на продукцію переробки деревини, яка вироблена в Україні, що матиме катастрофічні наслідки для лісогосподарської і деревообробної галузей нашої країни, що в свою чергу призведе до скорочення валютних надходжень у державу та зменшення обсягів сплати податків до бюджетів різних рівнів.
Інформація, висвітлена на каналі ICTV не має фактологічного підтвердження. Державне агентство лісових ресурсів з повагою ставиться до діяльності засобів масової інформації, і погоджується з тим, що вся робота лісової галузі має бути прозорою, відкритою для суспільства. Відомство звертається до всіх сторін зацікавлених у веденні лісового господарства, з тим щоб вони безпосередньо апелювали до фахівців агентства для отримання кваліфікованої відповіді, не поливаючи брудом галузь в той час, коли важливо думати про мир і зміцнення економічного становища держави.

Прес-служба Держлісагентства