Лісівники Рівненщини та Волині готуються розпочати лісокультурну кампанію
Продовжуємо розвивати природно-заповідний фонд України!

«Директорському» водієві Іванові Сидорчуку з Каменя-Каширського – 60!

водій ДП “Камінь-Каширське ЛГ” Іван Сидорчук

Працівники ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» сьогодні щиросердечно привітали свого колегу, водія — Івана Сидорчука із життєвим ювілеєм – 60-річчям від дня народження.

Усе своє трудове життя Іван Степанович провів за кермом. Розпочинав  — з сільськогосподарської техніки. Ще будучи хлопцем, він любив техніку, розумівся на автомобілях тому і влаштувався помічником тракториста до колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» в рідному селі Кримно. Працював трактористом, водієм голови колгоспу. А ще через кілька років  влаштувався водієм в управління сільського господарства при райвиконкомі. Шість з половиною років був водієм першого секретаря райкому. У Камінь-Каширському держлісгоспі працює “директорським” водієм з 1989 року.

Колеги не дарма поважають і цінують Івана Степановича — надійного, сумлінно і старанно виконуючого обов’язки водія, і разом з тим — просту та щиру, життєрадісну людину, яка в тяжку хвилину готова прийти на допомогу. Людину, яка власними вчинками, великим життєвим та водійським досвідом є взірцем для співробітників.

Тож, прийміть, шановний ювіляре, великий букет сердечних привітань. Міцного вам здоров’я, наснаги до праці ще на багато-багато років! Благополуччя, родинного затишку, тепла! Хай  у вашій оселі лунає тільки щасливий та радісний сміх внучат, хай на життєвих перехрестях горить зелене світло, і нехай якнайшвидше над нашими головами засяє чисте і мирне небо!

 Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

дядя Ваня 2

Водій Іван Сидорчук крайній зправа


ДП « Городоцький лісгосп» має в своєму підпорядкуванні 34 тис. га мисливських угідь

Основним видом діяльності  ДП « Городоцький лісгосп» є ведення лісового господарства, охорона і лісовідтворення   на підпорядкованій території . Однак  на належному рівні тут ведеться і мисливське господарство. Підприємство має в своєму підпорядкуванні понад 34 тис.га  мисливських угідь.  Єгерська служба лісгоспу займається охороною , відтворенням  та раціональним використанням  мисливської фауни.

Головний лісничий  ДП «Городоцьке ЛГ» Богдан Ковальчук розповідає, що мисливські угіддя  лісгоспу розділені на 7 єгерських обходів. Для підгодівлі  мисливських тварин  проведено ряд біотехнічних заходів: є в наявності 50 солонців, 45 годівниць, 11 підгодівельних майданчиків для дикого кабана. В цьому сезоні закуплено понад 20 тонн зерна кукурудзи, коренеплоди ( морква, буряк). У достатній кількості заготовлено  сіна та деревних віників.

Завершилось полювання  на парнокопитних та хутрових звірів. На даний  момент проходить облік мисливських тварин. Видовий склад мисливської фауни досить різноманітний. В угіддях нині налічується 405 голів  козулі європейської, 95 голів дикого кабана,  30 голів  лося, також наявні тварини занесені до Червоної  книги України: рись, горностай, видра річкова, борсук звичайний, тхір звичайний,   лелека чорний, журавель сірий,  підорлик малий, пугач, глухар.

Слід сказати, що мисливські угіддя потерпають від бобрів, який за останні роки значно розповсюдився  в городоцьких лісах.  Будуючи загати, тварини піднімають  рівень води в понижених ділянках лісу, що призводить  до всихання значних лісових масивів.

Багаті лісові масиви ДП « Городоцький лісгосп» і на пернату дичину. Є тут рябчики, тетеруки, влітку на болотах і водоймах  гніздяться багато видів  качок, куликів, диких гусей.

В минулому році на ведення мисливського господарства підприємством  виділено 71 тис. грн., в 2015 році заплановано використати 100 тис. грн., все це кошти  отримані від господарської діяльності підприємства.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.3 кабан городок городок1 городок2 кабан кабан1

Виїзна нарада ВОУЛМГ: сьогодення перед лісівниками ставить нові завдання

На базі ДП «Колківське ЛГ» відбулася виїзна нарада Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.  В нараді взяли участь начальник ВОУЛМГ  Василь Мазурик, керівники відділів управління та керівники  лісових,  лісомисливських господарств краю. У капітально відремонтованому цеху Колківського підприємства  встановлено і введено в експлуатацію багатофункціональну лінію з виробництва обрізних пиломатеріалів. Подивитися, зокрема, як працює  лінія та  поцікавитися її роботою, прибув заступник голови Волинської облдержадміністрації  Сергій Кошарук.  Гостей  вітав голова Маневицької райдержадміністрації Андрій  Линдюк. Перед початком наради  присутні  вшанували  хвилиною мовчання пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні, тих, хто загинув в боротьбі за свободу. 

Подібна виїзна нарада ВОУЛМГ на базі Колківського лісового господарства відбувається не вперше. Кілька місяців тому лісівників тут згуртував теж хороший привід  – оновлення автопарку. А нині ось завершено будівництво нижнього складу, реконструкційні роботи в цеху, а нова лінія, що тут встановлена, дала можливість колективові створити 24 робочі місця. На придбання обладнання було освоєно  приблизно 1 млн. 300 тис.грн., на будівництво нижнього складу і реконструкцію цеху – близько 900 тис. грн.  Робочий процес проходить у дві зміни. За місяць, як розповів про плани виробництва директор ДП Юрій Ребар, планується виготовляти до 400 метрів кубічних готової продукції.

Начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик колектив Колківського ЛГ іншим колективам поставив у приклад. «Це приклад того, — сказав Василь Васильович, — як за короткий термін часу, але при великому бажанні можна зробити ті необхідні в роботі підприємства зміни, аби пристосуватися до вимог часу. Та й сама лінія, яка в структурі господарств управління є п’ятою (подібні лінії працюють у ДП «Маневицьке ЛГ», «Ківерцівське ЛГ», «Ратнівське ЛМГ», а віднедавна – у «Колківське ЛГ» та «Камінь-Каширське ЛГ»), сприятиме нарощуванню обсягів власної переробки лісодеревини, що є стратегічною лінією роботи лісівників в умовах сьогодення, коли вводиться мораторій на вивіз деревини за кордон.

З метою раціонального використання лісових ресурсів Колківський лісгосп планує закупити обладнання для виготовлення дерев’яної тріски (щепи).  Присутній на нараді заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук, який виступає в ролі співголови робочої групи, що працює над стратегічним документом «Волинь-2020»,  зазначив, що в одному із пунктів цієї програми розвитку області йдеться про створення місцевої регіональної підгалузі, або інакшими словами – створення мережі споживачів, яка буде потребувати твердого біопалива – дерев’яної тріски. «Тож, у спільній, злагодженій співпраці з вами влада бачить гарні перспективи у цьому стратегічному завданні”, — оптимістично висловив сподівання Сергій Кошарук, звертаючись до керівників підприємств. Користуючись нагодою, представник обласної влади від імені голови облдержадміністрації Володимира Гунчика подякував лісівникам за роботу,  а також за допомогу та  зусилля, скеровані на зміцнення обороноздатності держави в боротьбі за мир і незалежність.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

колки7 колки55 колки5 колки4 колки3 колки2 колки11 колки10 колки8 колки1 колки 666 колки 00 колки6

Хто захистить ліс від пожеж?

Розпочалися так названі в народі сільгосппали. Це несанкціоновані випалювання минулорічної трави, бур’янів тощо. Особливо вони небезпечні коли землі, на котрих люди випалюють суху рослинність, межують з лісовими масивами. Це може призвести до виникнення лісової пожежі.

Такі випадки проведення самовільного випалювання рослинності зафіксовані біля сіл Маташівка, Сирники Луцького району, Словатичі, Омельне, Тростянець Ківерцівського району, Білин, Охнівка, Турівка, Ворчин Володимир–Волинського району, Колки, Довжиця, Яблонька Маневицького району та в багатьох інших районах Волинської області. На їх гасіння неодноразово виїзджали підрозділи ДСНС, а де пожежі наближалися до лісових масивів – і працівники державної лісової охорони.
Проведення несанкціонованих сільгосппалів підпадає під статтю 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в котрій сказано наступне:
– випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння –
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 170-340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 340 – 680 грн.)і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 – 1700 грн).
Право складати протоколи та штрафувати за самовільне випалювання рослинності або її залишків надано тільки працівникам екологічних служб.
Працівники державної лісової охорони вже приступили до влаштування мінералізованих смуг, особливо в тих лісових масивах, які межують з сільськогосподарськими землями, що не обробляються та вздовж автомобільних доріг.
В свою чергу лісівники звертаються до сільських голів з проханням надати допомогу в проведенні роз’яснювальної роботи по недопущенню населенням самовільних випалювань рослинності на землях сільськогосподарського призначення. Це шкодить і екологічній ситуації в цілому і зокрема може призвести до виникнення лісових пожеж.
Петро Романуха,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Шкільні лісництва – гідна зміна лісівникам

Любешівське шкільне лісництво (керівник Людмила Шептур) було створено у 2010 році на базі двох лісгоспів смт. Любешів: СЛАП (нині ДП)  «Любешівагроліс» та ДП «Любешівське лісомисливське господарство». За кілька років поспіль юними природолюбами – учнями 8 класів загальноосвітньої школи — зроблено чимало. Відповідно до пори року учні шкільного лісництва проводили різні акції на природничу тематику, конкурси тощо.

Інженер лісових культур ДП «Любешівське ЛМГ» Віра Оласюк, яка постійно тримає зв’язок із учнями лісництва, розповідає, що діти люблять і охоче займаються спільними із працівниками лісгоспів справами. Садять ліс навесні, збирають насіння, відвідують та підкормлюють лісових звірів, пораються в розсаднику та ін. Ось зараз, наприклад, в цю зимову пору учні проводять акцію «Допоможи птахам перезимувати». Таким чином в лісництві дбають про “хатинки” для птахів. У шкільній майстерні вони їх виготовляють, а потім прикріплюють на деревах пришкільної території.  Також учні регулярно підгодовують птахів, в годівниці сиплють хлібні крихти, насіння, пшоно,  зерно, кладуть шматочки сала.

— Приємно бачити,  — сказала Віра Оласюк, —  як на очах ростуть майбутні природозахисники, як щодня у їхніх серцях зміцнюється любов до навколишньої природи. Добре, що росте гідна зміна…

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

годiвницi_017 годiвницi_019 зима_043 зима_023 зима_026 зима_032 шпакiвнi_003

Слово просить лісівник В’ячеслав Кузьмич: «Некомпетентність людей дестабілізує роботу підприємства»

Перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, відзначаючи хороші показники діяльності державних лісових та лісомисливських господарств Волині впродовж минулого року, зауважив, що люди сьогодні у недостатній мірі поінформовані про роботу лісівників. «У такому разі, — наголосив Олександр Веніамінович, – легко бачити скалку в чужому оці, не помічаючи колоди в своєму.»  А тому в окремих населених пунктах району виникають резонансні “лісомайдани”. Працівників державних лісогосподарств обурив зокрема й «Лісомайдан по-видертськи!» Безпідставно було піддано сумніву не тільки авторитет місцевих лісівників, а й престиж Державних органів лісового господарства України в цілому. Так чи інакше, але після цього комусь вигідного «великого збурення» стрімко збільшилася кількість випадків самовільних рубок у лісових масивах. Через тиск селян майстрам лісу не вдавалося потрапити до лісозаготівельних ділянок, внаслідок чого збився графік виконання державної виробничої програми, місцеве населення не змогло вчасно отримати виписану лісодеревину для власних потреб. А в адресу лісівників ще й досі летять без правомірного підтвердження обвинувачення в злодійстві та інших протизаконних діяннях. Таким чином діяльність найпотужнішого підприємства району було дестабілізовано. Ці збої в роботі найбільшого платника податків негативно вплинули і на здійснення в районі різних виплат: заробітної плати, пенсій, соціальних допомог тощо, а також, зважаючи на стан, в якому нині перебуває країна, завдало шкоди й державі! Тож, аби відновити стабільну роботу держлісгоспу та відстояти честь мундира, директор ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» В’ячеслав Кузьмич відповідає на запитання, які найбільш гостро турбують людей.

В’ячеславе Петровичу, чому водій вивозив лісодеревину з лісового масиву в селі Видерта без відповідних документів?
– Як я вже пояснював на громадських зборах у селі, і зараз пояснюю, що документи на лісодеревину були виписані, але вчасно не доставлені. У лісгоспі ведеться електронний облік деревини і всі товаро-транспортні накладні для реалізації лісопродукції виписуються на мобільному комп’ютері (КПК). У кожному лісництві в наявності є лише по одному такому КПК. Оскільки навантажування деревини відбувається в різних обходах, тому існують проблеми з доставкою документів. По даному факту було проведено службове розслідування.
Цього дня виробничо-комерційне приватне підприємство «Агропромтехцентр» (ВКПП «Агропромтехцентр»), засновником якого є П. Семенюк, згідно із угодою купівлі-продажу необробленої деревини №667/667/л/2014/9 від 02.12.2014 року отримувало в нас круглий ліс. Документ зареєстрований на обласній торговій біржі «Універсальна Полісся» і підписаний головою біржового комітету В. Макарчуком. За результатами проведення аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини, який відбувся 2 грудня 2014 року, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» (Продавець) зобов’язане передати у власність деревину, а ВКПП «Агропромтехцентр» (Покупець) зобов’язується прийняти товар.
Що стосується «квитанції», згаданої в публікації, тобто товаро-транспортної накладної, із вказаною ціною по 50 грн за один метр кубічний, то це зазначена пільгова ціна дров паливних для наших працівників, пенсіонерів.
«Чому на ділянці лежить покрижована продукція різного сортименту»?
– Підприємства лісової галузі крижують ліс по розмірах згідно із прикладеною до угоди специфікацією Покупця і ці роботи входять в оплату за продукцію. Твердження, що ми, начебто “ріжемо там, де кращий ліс, майже не зважаючи на дозвільний центр обласного управління лісового та мисливського господарства…”, превалюють емоції їх авторів, оскільки насправді Волинське обласне галузеве управління не має в своїй структурі ніякого дозвільного центру. Останній, як відмічено вище, входить в структуру Луцької міської ради. Ділянка, на якій заготовляється деревина, – це рубка головного користування нашого підприємства на 2015 рік, затверджена тим же дозвільним центром Луцької міської ради, який, власне, і дає юридичне право проводити на ній певні роботи по заготівлі лісу. Цих нормативів дотримуємося і ми.
Щодо доріг у селах, які ми, начебто, розбиваємо лісовозною технікою, поясню наступне. Якщо рубка лісу проводиться на ділянці головного користування, то попневну плату (податок) держлісгосп сплачує в державну казну. Якщо ж проводяться санітарні рубки чи рубки догляду, то податки сплачуються в місцевий бюджет, тобто – на рахунок сільської ради і витрачаються на будівництво доріг, покращення екологічного стану місцевості, озеленення села тощо. Можемо конкретно вказати, скільки коштів отримала і отримає до 20 лютого цього року кожна сільська рада. Приміром, в бюджет Великообзирської сільради за минулий рік ми сплатили 35674 грн, до 20 лютого цього року буде сплачено 81960 грн, Верхівської сільради – 44518 грн – у 2014 році і 67298 грн – до 20 лютого 2015-го. По Карасинській сільраді сплата становить 47202 грн, і до 20 лютого ц.р. буде сплачено 67807 грн. За спецвикористання ресурсів на території Видертської сільської ради в минулому році в сільський бюджет ми вже сплатили 21008 грн, а до 20 лютого цього року ще сплатимо 4271 грн. От нехай люди і поцікавляться у сільських голів про те, на які корисні для села цілі освоюються ці кошти.
Ремонтувати чи прокладати нові дороги своїми силами ми можемо лише у довірених нам лісових масивах.
«Чому місцевий ліс вирізується великими площами?»
– Приріст лісодеревини по лісгоспу за рік складає 195 тисяч метрів кубічних. Ми ж вирубуємо стиглого лісу 65,8 тисяч метрів кубічних. Це свідчить про невиснажливе лісокористування, бо становить лише 34 відсотки від річного приросту лісодеревини.
Так, трапляються правопорушення, за які необхідно відповісти перед Законом. Але ніхто немає права на підставі поодиноких випадків негативно висловлюватися про майстрів лісу нашого лісгоспу, лісгоспу сусіднього району чи області. Правоохоронні органи оперативно та без особливих потуг розберуться в ситуаціях, коли перешкоджають роботі державних лісогосподарств, надавши їм глибшої оцінки.
Подібні конфлікти в селах району розгоряються через недостатню поінформованість людей про роботу лісівників, діяльність лісового підприємства, яке виконує в житті району надзвичайно важливу роль. За минулий рік ми прийняли на роботу 34 працівники, створили шість лісозаготівельних бригад, закупили нову лінію для переробки лісодеревини вартістю 900 тисяч гривень! За минулий рік нами сплачено податків в сумі 7 мільйонів 311 тисяч гривень, 2 млн 730 тис. грн, з яких сплачено до Пенсійного фонду, 2 млн 811 тис. грн – до державного та 1 млн 770 тис. грн – до місцевого бюджету. Окрім того, зросла середня заробітна плата працюючим на підприємстві до 3009 грн. А в цьому році заплановано її ріст ще на 10 відсотків. Виплачуються премії, надбавки за вислугу років тощо.
Своєчасно і беззаперечно ми реагуємо на усі суспільні виклики часу. Наше лісове підприємство першим у лісовій галузі області перерахувало на рахунок Збройних Сил України, зокрема для Північного прикордонного загону, одноденну зарплату усіх наших працівників у сумі 19 тисяч гривень. Бригаді, яка дислокується у Володимирі-Волинському, було виділено і завезено 20 метрів кубічних дошок обрізних, виділялось дизпаливо для доставки мобілізованих бійців на призовні пункти, а також армії ми передали УАЗ «Сімбір» та вантажний автомобіль МАЗ. Трохи згодом бійцям на Схід було відправлено три гуманітарні вантажі з продуктами харчування, а нашому працівнику Валентину Мальчуку, який був мобілізований в зону АТО, за рахунок підприємства було придбане повне військове спорядження. Крім цього, 70-ти сім’ям учасників АТО, які мешкають в зоні нашого лісового підприємства, було надано допомогу дровами паливними. Допомога заради миру в країні силами нашого колективу продовжується. А відтак дії, що призводять до збоїв у роботі нашого підприємства, ми розцінюємо як штучний саботаж. Подібні «лісомайдани», що мало місце ц с. Видерта, боляче б’ють не тільки по авторитету нашої галузі, працівників, які добросовісно в ній працюють сьогодні, а також по тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, і людях, які отримують від нас життєво необхідну підтримку та допомогу. Ми з повагою ставимось до громадських формувань, думки місцевого населення та ЗМІ, погоджуємося, що робота працівників лісової галузі має бути прозорою, відкритою для громадськості і готові надати всі відповіді.
А ще я глибоко переконаний у тому, що не можна поливати брудом лісову і будь-яку іншу галузь у той час, коли важливо зміцнювати єдність у містах, селах країни заради спільного – довгоочікуваного, переможного миру, заради зміцнення економічного становища нашої держави.
Розмову вела
Світлана Місьонг,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

(Матеріал готувався для районної газети)

 

Запорізький “зубр” ходив стежками волинських зубрів

IMG_9724На запрошення дирекції ДП «МГ «Звірівське» Волинь відвідав запорізький вчений Володимир Вовченко. Він вже бував на Волині, в середині 90-х упорядковував мисливські господарства області, а з 2004 по 2008 рр. займався моніторингом усіх 8 українських субпопуляців зубра.

– То ж чи вдалося Вам на власні очі побачити волинських зубрів? – поцікавився.

– Так, аж двох особин… – мовив гість.

– Це тих двох «холостяків», що живуть у вольєрі…

– Повірте, їх не так просто було знайти… – зізнався Володимир Юхимович. – Та я обдивився й інші території. Мені сподобався волинський ліс, є непогана кормова база для звіра…

Володимир Вовченко – своєрідний “зубр” науки, відомий не тільки своєю викладацькою, а й науковою і практичною роботою у сфері мисливствознавства. Це один із тих рідких професіоналів, що знають, як потрібно розвивати мисливську справу та й червонокнижного звіра берегти. Володимир Юхимович – заступник завідувача кафедри мисливствознавства та іхтіології, старший науковий співробітник навчально-науково-виробничої лабораторії біоресурсів навколишнього природного середовища РННВЦ «Екологія» Запорізького національного університету. У колі його наукових і професійних інтересів – розробка методик розширеного моніторингу об`єктів мисливської фауни та місць їх перебування, також підзаконних актів з механізму відшкодування збитків нанесення дикими тваринами лісовому та сільському господарствам. А ще технологія вдосконалення сучасних засобів відлову диких копитних, аудит біо-господарської діяльності користувачів мисливських угідь різних форм власності.

– Чи можна буде покращити становище волинської популяції зубрів? – поцікавився під час зустрічі із науковцем і начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. – Ми б хотіли отримати від вас практичні рекомендації і допомогу.

– Я залишив потрібні нормативні документи, – мовив на це вчений. – По приїзді, надішлю рекомендації, як діяти… Треба поновити програму збереження зубрів… Можливо, вдасться знайти вікно у викладацькій роботі, щоб приїхати до вас на днів десять…

– Сподіваємось на вашу підтримку…

Запорізький науковець буде допомагати директору ДП «МГ «Звірівське» Яремі Байді поставити на ноги не тільки волинську популяцію зубрів, а й саме мисливське господарство.

Володимир Вовченко також ознайомився з експонатами Інформаційно-екологічного центру ВОУЛМГ, оглянув виставку пленерного живопису, зустрівся з головою Волинської організації УТМР Андрієм Дмитруком. За кавою в ІЕЦ ВОУЛМГ обговорили цілу низку актуальних для мисливства питань.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото автора: Володимир Вовченко і Василь Мазурик; Володимир Вовченко і Андрій Дмитрук в ІЕЦ ВОУЛМГ; з Яремою Байдою та Юрієм Бесарабчуком.

IMG_9720IMG_9717

У Держлісагентстві пропонують запровадити електронні аукціони з продажу деревини

У Державному агентстві лісових ресурсів України ініціюють запровадження постійно діючих електронних аукціонів з продажу деревини на внутрішньому ринку. Про це йшлося на виробничій нараді у відомстві за участю представників деревообробних підприємств.

Головною метою запропонованих нововведень є запровадження прозорого механізму закупівель, створення умов для справедливої конкуренції на ринку та економічно обґрунтованого ціноутворення.

Керівництво агентства та виробники планують спільно розробити нове Положення про організацію та проведення аукціонів, яке буде направлено на розгляд Уряду. Крім того, сторони домовилися підготувати та узгодити проект договору купівлі-продажу лісоматеріалів, внести зміни до діючого Положення про аукціони в частині запровадження довгострокових договорів для вітчизняних підприємств, що займаються поглибленою переробкою, а також підготувати зміни до Регламенту проведення торгів.

Джерело: http://minagro.gov.ua/node/15904
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Воював в Афганістані півтора року слюсар автопарку Любомльського лісгоспу Валерій Світящук

IMG_0820 (1)«…А війна для людей – то пекельная рана,

Йшли солдати у бій, йшли у гори Афгана.
Та пустеля страшна, лиш життя забирала,
І війна за «ніщо» дуже довго тривала…»
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, річниця виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан.
26 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу. Її ще називають чужа війна. Війна на нерідній землі, у незнайомій місцевості зі складною рельєфністю. Та не лише у цьому була важкість воювати, а й у незрозумілій ідеї проведення самої війни, абсурдних наказах.
«Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.»
Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам’ять вперто повертає усіх назад, болять рани у спогадах, стогнуть душі у страшних снах. І спогади ці повертаються особливо сьогодні, ятрять серце, коли війна уже на нашій рідній землі, коли так само змушені воювати хлопці, а їх удома моляться-чекають та сивіють батьки, дружини, рідні… Про це і говоримо із працівником державного підприємства «Любомльський лісгосп» Валерієм Світящуком.
Валерій Миколайович, житель села Коцюри, працює слюсарем в автопарку лісгоспу понад 20 років. Його щоденний клопіт – швидке повернення машини – лісовоза чи трактора – до ладу та роботи. Вміло провести ремонт, аби не збити графіка їх виїзду на лісосіки чи посадки, чим належно підтримати темп виробництва і ведення лісогосподарства на підприємстві. Так і проходять робочі будні – у справі із механізмами, запчастинами, виявленням поломки, що є уже звичним і рідним для слюсаря Валерія Світящука. Кілька слів із його роздумів і спогадів: «У мирі та спокої всюди добре, і робота тоді легко йде. А війна є війна. Це слово саме за себе говорить. Півтора року я жив у тих страхіттях. Призвали мене в армію, а далі – відправили в Кабул на учення, потім на точку в Асадабад. Я був водієм, возив солдат, але на війні усі воюють… Всяке переживали і, здається, що людина до усього звикає, так і бійці: до стрілянини, небезпеки, нелегких умов, проте радість повернення не забудеться. Як то чекав того дня, прийшов додому 1983-го. Здається за той час вічність пройшла…»
Як ніколи, сьогодні розумієш тих, кому доводилось воювати, дивитись смерті в очі. І так щиро бажається, щоб ніхто не знав війни, так хочеться миру на рідній землі.
Люба Хвас,
прес-секретар ДП «Любомльське ЛГ»
IMG_0818 Копия IMG_0815 (1)