Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства

На базі ДП «Маневицьке ЛГ» відбулася ІІІ лісовпорядча нарада із затвердження проектів організації та розвитку лісового господарства та лісогосподарських підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. В її основу лягли матеріали базового лісовпорядкування, яке проводило ДП «ВО «Укрдержліспроект».

– Лісовпорядкування – це фактично основний закон, за яким лісівники Волині будуть жити у найближче десятиліття,  – каже начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Тому багато говорилося про якість лісовпорядчих робіт, сумлінність лісовпорядників і лісівників. Перед присутніми виступили генеральний директор ДП «ВО «Укрдержліспроект» Григорій Чайка та начальник управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик, експедиційники та лісівники. Йшлося не тільки про явні успіхи, значний обсяг виконаних робіт, державницьку вагу цих заходів, а й говорилося про далеку перспективу та плани, не обминули стороною і гострих питань.

У нараді взяли участь директори, головні лісничі та інженери лісового господарства державних підприємств ВОУЛМГ, начальники експедиції та лісовпорядчих партій, також представник управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації.

Сергій Цюриць, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Журі підбило підсумки Всеукраїнського конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України». У фінальний тур із 100 надісланих робіт пробилося тільки 25. До них потрапив і матеріал любомльчанина Юрія Кальчика «Лісові раби», опублікований у «Волинській газеті». Вручення нагород вже традиційно проходило у київському представництві Світового банку в Україні. Перемогу присуджено журналістці газети «Бізнес» Олені Середі,. ІІ місце дісталося журналістам програми «Вікна-Новини» Олені Жежері та Ользі Кучер, ІІІ – посіли миколаївці Олег Оганов та Ярослав Чепурний.

Редактор відділу тижневика  «Коментарі» Інна Кузнєцова висловилася за відокремлення робіт спеціалістів галузі. У цю спецномінацію і «вписався», не будучи професійним журналістом, єдиний лісоспеціаліст Юрій Кальчик. Він і отримав заохочувальних 500 грн гонорару. До речі, серед членів журі були представники радіо «Свобода», ТОВ «Телекритика», електронного сайту «Український лісовод», тижневика «Коментарі», Національного університету біоресурсів і природокористування.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

На фото: Юрій Кальчик та член журі Олег Листопад.

Волинь – найкраща сторона

Еколого-лісівничий практикум для педагогів

При Інформаційно-екологічному центрі Волинського обласного управління лісовогота мисливського господарства попри «Академії лісовода» для професійних лісівників та “Лісової школи» для школярів, діє «Еколого-лісівничий практикум для педагогів». Активну участь у ньому, зокрема, беруть вчителі Луцької ЗОШ №2. При сприянні ВОУЛМГ вони створили біля школи скверик поета-шістдесятника Костя Шишка, який тут навчався. Рік тому побували у «Кривому лісі» ДП «Колківське ЛГ», рекреаційних пунктах ДП «Маневицьке ЛГ» та Черемському природному заповіднику. Варто зазначити, що педагоги об’їздили всю Україну, як кажуть, погостювали у найвідоміших містах та музеях країни. Цьогоріч вони продовжили знайомитися з лісовою галуззю Волині: його віковічними деревами та шкілками, телевізійним спостереженням за лісами, рекреаційними пунктами, ландшафтними особливостями різних лісових ареалів, Національним природним парком «Прип’ять-Стохід», річковими системами, охороною та збереженням природних багатств. Під час цих мандрівок спілкуються з працівниками лісогосподарств та Національного парку, що дуже важливо. Усі ці знання, вважають освітяни, стануть їм у пригоді під час проведення шкільних уроків та позакласної роботи.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Мандрівка у казку Полісся

Сосновий ліс перебирає струни.

Рокоче тиша на глухих басах.

Бринять берези. І блукають луни,

Людьми забуті звечора в лісах.

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті, поторочі,

Літопис тиші пишуть у траві.

Це-сивий лірник. Він багато знає.

Його послухать сходяться віки.

Усе іде, але не все минає

Над берегами вічної ріки.

                                               Ліна Костенко

Таким відкрився прадавній поліський ліс колективу педагогів Луцької ЗОШ №2, які маршрутом своєї чергової мандрівки обрали озера, річки та ліси волинського краю – Маневицький та Любешівський держлісгоспи, національний природний парк «Прип’ять-Стохід». «Знай! Люби! Бережи!» – таку назву мав захоплюючий дводенний еколого-лісівничий тур-подорож, що його перед літньою відпусткою зініціював директор школи Василь Грищук за сприяння ВОУЛМГ, ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Любешівське ЛМГ» та «Волинської газети».

Екскурсійний маршрут було розпочато з Маневицького державного лісгоспу (налічує десять лісництв), директором якого є Володимир Родіон. Тепла розмова відбулася з інженером охорони та захисту лісу ДП «Маневицьке ЛГ» Іваном Пацаманюком. Цей лісгосп має 52540 га, з яких 47220 га вкриті лісовою рослинністю. Основними деревотворчими породами є сосна і вільха. На території Маневицького лісгоспу створено ряд рекреаційно-пізнавальних маршрутів та екологічних стежок, адже з кожним роком зростає популярність лісу не лише як місця для відпочинку, але й об’єкту дослідження флори та фауни. Відлік вражень розпочався від побачених дрібнюсіньких, схожих на посіяну моркву, сіянців сосонок, котрі через певний проміжок часу стануть деревами. Не менше здивування викликала телевізійна трьохкамерна система відеоспостереження за лісами ДП «Маневицьке ЛГ», з якою нас ознайомив лісничий Маневицького лісництва Олександр Швець.

Після невеличкого еко-пікнічку, посмакувавши березовим соком та цілющими лісовими суницями, наша екскурсійна група помандрувала до Маневицького краєзнавчого музею, який очолює Петро Хомич. Привітно відчинили двері численні галереї – ми подорожували у часі від доби палеоліту до років Другої світової війни і наших знову ж таки буремних днів. Одним із найважливіших напрямків музейної роботи є комплектування фондів. Колекція народного мистецтва невелика, але досить вартісна. Планується відтворення хати поліського селянина та відкриття науково-дослідницького центру «Музей Волинського Полісся» як бази розвитку туристичної галузі на Маневиччині.

Мальовнича природа, чисте повітря, джерельна вода додавали нових відчуттів до побаченого. Згадалися рядки прекрасного поета Івана Коваленка:

Величаво чисто в лісі.

Ліс увесь – неначе храм.

Зупиняюсь на узліссі,

Розмовляю з Богом там.

Ліс – дух нашої Волині, основні ж водні артерії – це річки Стир та Стохідіз двадцятьма притоками. Виблискують срібними плесами 24 озера, переважна більшість з яких карстового походження. У Любешові нас зустрічає інженер лісових культур ДП «Любешівське ЛМГ» Віра Оласюк.

Директор національного природного парку «Прип’ять-Стохід» Олександр Сащук показує нам озеро Люб’язь з усіма його принадами. А працівник парку Олександр Гарбар проводить екскурсію Любешівським парком, закладеним ще у XVIII ст. Милуємось духмяними липовими алеями протяжністю 500 м і Чернецьким замком. Цьому парку надано статус «Пам’ятки садово-паркового мистецтва». Саме звідси бере свій початок заплава річки Стохід (101 км) з численною рослинністю (глечики жовті, очерет, рогіз…)

Наступний наш маршрут був водний. Пливли на катерах більше двох годин (20 км) по річці Прип’ять. Хтось порівняв цей шлях із річкою Амазонкою, очікуючи  появи крокодила. Перед нами відкрились неймовірної краси краєвиди, спостерігали за дикими качками та іншими мешканцями водного царства, їли осоку і милувались ліліями. Доповнив картину дрібний літній дощик, якого наче не вистачало у цьому пейзажі. Коли вийшли на берег, були вражені первісною природою с. Сваловичі, у чомусь дикою та привабливою. Нас пригостили юшкою з карасями, щуками та линами. Тут, у рекреаційній зоні «Прип’ять-Стохід», ми зупинилися на ночівлю. Вже пізньої пори, ласуючи духмяними шашликами при свічках, спілкувалися з місцевими лісничими, від яких почули, як живуть хуторяни серед мальовничої природи.

Навколо тиша – хвиля не моргне,

Екран озерний у німій покорі.

Лише лілеї сходять, ніби зорі,

І світять білим запашним огнем.

Синіє вись в глибокому просторі,

А разом з нею царство водяне…

Шушукнув човен, очерети гне,

Аж білі пополохалися зорі.

Край блакитних озер, лісів та імлистих боліт – це регіон Волинського (Західного) Полісся, де є багато перлин. Коли ступили на землю Білозерського лісництва, нас гостинно зустрів молодий лісничий Андрій Зінич. За що ми також вдячні йому, а також директору та головному лісничому ДП «Любешівське ЛМГ» Віталію Котеленцю та Олександру Шуміку. Ми побачили дивовижне видовище – сплетіння озера, березового гаю і соснового бору. Неподалік озера росте єдиний в області двохсотрічний корабельний бір.

         Біліють храми беріз.

         То мудра і древня держава –

         Вкарбований профілем ліг

         В черленого сонця кружала.

         Тут кожен сам собі пан,

         Живе по своєму закону.

         І сонце – найвищий Коран.

         І крона – найвища корона.

Білозерське лісництво подарувало масу найприємніших вражень: галявини з чорницями, аромат лікарських трав, чистота Білого озера та смачна домашня кухня господарів-лісничих. Згадалось Богачукове: «Якщо Ви забули, що таке казка, її ви  зустрінете в нас, на Волині…»

Наша мандрівка завершилась, але кожен обіцяв собі, що неодмінно повернеться у це лісове царство, мимохіть залишивши там часточку себе.

Олена Пелех,

вчителька української мови і літератури Луцької ЗОШ №2.

На фото Юлії Лукач та Іванни Костюк: еколого-лісівничий тур педагогів.

П’ятирічний директор мурашиної ферми

Вже удев’яте Волинський обласний еколого-натуралістичний центр спільно з управлінням освіти і науки облдержадміністрації та президією облради українського товариства охорони природи провели виставку-конкурс «Барвистий світ домашніх улюбленців». Прийшло сто дітей, принесли 68 своїх улюбленців. А серед них екзотичні представники Африки, Америки, Азії… Побачив тут ящірку ігуану, черепашку дартвейдера, папуг, хом’яків, поштових голубів, кроликів, котиків і собачок… Симпатична Аліса, яку Василько Самутін цьогорічної зими врятував  од холодної смерті, і взагалі усіх збила з пантелику. Трохи схожа на леопарда, трохи на лисицю.

– Що це за порода? – допитувались члени журі. – Такої ще не бачили.

– Дворняга! – відповідав хлопчак і розуміюче пояснював: – Це моя мама його так розмалювала. Вона у мене працює з різними тваринками, уміє стригти собак і котів, підрізати їм нігті і розмальовувати.

Виявляється, ось як з’являються нові породи. Спершу хтось розмалює, а потім кінологи, дивись, і виведуть таку насправді: буде схожа трохи на лисиць, трохи на леопардів.

Але найбільше мене здивував п’ятирічний Михайлик Кравчук. Цей малюк присунув на виставку справжню мурашину ферму та ще й став так цікаво розповідати про королеву мурах, що кожному неодмінно захотілося завести таку собі. Це ж бо цілими днями можна спостерігати за життям мурашок. Та виявилося, що цей п’ятирічко наглядає ще за ціп’ятками й індичатами, має морську свинку і хом’ячків… Справжній господар і вже всезнайко.

Свято зібрало школяриків і дошкільнят з цілої області. Своїх домашніх улюбленців привезли на екскурсію до обласного центру учні сіл Нуйна Камінь Каширського, Штунь Любомльського, Замшани, Ратнівського р-нів, м. Ківерці, і, звісно, зі своїми рибками, птахами, тваринами прийшли вихованці гуртків, що діють при багатьох луцьких школах. Здивував вибір Олександра і Вікторії Петрух.  Брат із сестричкою навчаються у Ківерцівській ЗОШ №4, але кожен має свого улюбленця. Сашко прийшов з кроликом Пушком, а його сестричка з папугою-корелою на ім’я Кеша. Останній – великий симпатяга, любить танцьовувати під музику, а ще мандрівник і любитель всіляких пригод. 

– Наш тато стояв на зупинці, чекаючи на автобус, – розповіла дівчина. – А тут прилітає цей папуга, покружляв і сів нашому татові на плече.

– Певне твій батько дуже добрий чоловік? – висловив здогад.

– Атож! Його зовуть Юрієм, він працює в екологічному центрі, звісно, любить природу і все живе.

Третьокласник Луцької ЗОШ №3 Сергій Шаповалов познайомив з хом’ячком Пушком і хом’ячихою Мілкою. Дуже потішна і мирна парочка. Можна годинами спостерігати за їхніми іграми. Завдяки їм хлопець навчився з усіма дружити й ніколи не сваритися. Хай би там що! Має бути мир.

Шестикласник Гаразджинської ЗОШ І-ІІ ст.. Луцького р-ну Андрій Сутулов приїхав на це свято разом з керівником гуртка Вікторією Боровик. Привіз кролика Фаньку. Втім, зізнався, що вдома має ще три кролі. Є також свині і корови, за якими доводиться доглядати. Семикласниця Луцької ЗОШ №17 Софійка Лялюк колисала котика Пушка. Ну, зовсім малесенький, любить молочко і лащитись, і спати. Восьмикласниця Луцької ЗОШ №11 Ірина Чиж принесла у клітці парочку папуг.

– Це Паша, а це Маша! – взялася знайомити, а тоді й розповідати, що вони їдять, коли лягають спати, коли просипаються і будять її молодшого братика. Катруся Бойко ходить ще тільки у маленьку школу, а вже обзавелася хом’ячком на ім.’я Хома. Він допомагає їй учити домашні завдання. А ось восьмикласниці Луцької ЗОШ №11 Олі Кондратюк кролика Степана подарувала тьотя Лєна. Це було на Різдво.

Дітей вітали провідний спеціаліст відділу кадрів вищої освіти та виховної роботи управління освіти і науки облдержадміністрації Оксана Малащук, директор Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук,  начальник відділу у справах дітей кримінальної міліції УМВС у Волинській області Валерій Кот, іхтіопатолог державної установи Волинської регіональної лабораторії ветеринарної медицини Борис Максимюк, ветлікар клініки «Лапа» Ірина Шелест та директор зоомагазину «Гармонія» Тетяна Самутіна. До речі, остання принесла дітям ще багато всіляких подаруночків. У журі конкурсу були й представники волинського лісоуправління та журналу «Лісовий вісник».

Ця виставка-конкурс проходили під девізом: «Пізнай тваринний світ і ти зрозумієш таємниці життя». Чи вдається це дітям, організатори спробували дізнатися під час гри «Друг у твоїй оселі». Усі учасники отримали екзаменаційні листи і подалися здавати екзамени. На зупинках «Я і мій улюбленець», «Знайомство з підопічними», «Цікавинки і новинки про домашнього улюбленця», «Всезнайки», «Прогулянки та дозвілля з братами меншими», «Доглядаємо, піклуємось, любимо» хлопцям і дівчатам довелося відповідати на найрізноманітніші запитання дорослих екзаменаторів. Тридцять п’ять учасників усі шість екзаменів здали на одні п’ятірки, їм і дісталися подарунки від мережі зоомагазинів «Гармонія». Але й інші учасники не лишилися без призів. Усі-усі отримали грамоти і цінні подарунки.

А ще перед дітьми виступив справжній кінолог, молодший інспектор міліції Микола Головій. Його собака Джолі служить у міліції, допомагає берегти мир і спокій, уміє шукати зброю, наркотики, гільзи, навіть «вміє говорити». Щоправда, по-собачому. Але господар її розуміє.

– Джолі, сидіти! Лежати! До мене! На місці! Повзи! Лапу! – командував кінолог-міліціонер.

І Джолі все-усе виконувала.

– Вона розуміє навіть жести! – мовив насамкінець Микола Головій. – Ми їх використовуємо, коли непомітно і тихо потрібно упіймати якогось злочинця.

Словом, свято домашніх улюбленців пройшло цікаво.

– Діти, любіть тваринок і пам’ятайте слова Антуана де Сент Екзюпері, котрий колись сказав: «Ти відповідаєш за того, кого приручив».

– У нас на Волині усі люблять тварин, – мовила Тетяна Самутіна. – Може, саме через те, у нас мир і злагода.

Сергій ЦЮРИЦЬ,

прес-служба ВОУЛМГ.

У редакції газети «Волинь-Нова» відбулося чергове засідання інтерактивного прес-клубу. Представники влади та ділових кіл, народні депутати та журналісти обговорювали тему «Чи проживе Волинь без російського газу». Його модератором стала начальник відділу інформаційного забезпечення обласної ради Оксана Лукашук. Серед виступаючих був і начальник відділу лісових ресурсів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Григорій Новосад. Він зокрема сказав: «Лісогосподарські підприємства області продають дрова по 100 грн за кубічний метр. Виготовляємо та реалізовуємо паливну тріску. Для цього закупили 10 спеціалізованих машин. Думаю, попит на нашу продукцію зростатиме, а отже, і ціна збільшиться». Всі зійшлися на думці, що потрібно розвивати альтернативні джерела енергії, впроваджувати енергоощадні програми, вберегти від приватизації ДП «Волиньторф», добудувати шахту №10 «Нововолинська», збільшити видобуток на Локачинському газовому родовищі, розглянути проекти будівництва заводів із виробництва біогазів, більш активно і економно використовувати лісоресурси області.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

– Концепція лісівництва має змінюватися у бік поліпшення якісного садіння, догляду і вирощування лісу,  – наголосив перед директорами та головними лісничими держлісгоспів начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик. – Вже після шістдесятирічного віку насаджень є предостатньо охочих, які виявляють бажання зайнятися лісовою справою. До цього ліс цікавить лише лісівників.

Головний лісівник Волині резонно вважає, що досі затрати на лісоведення не були справедливими. Ліс росте 90-110 років, але найбільші затрати приходяться на час заготівлі та переробки. Фінансування на садіння і догляд до часу передачі в головний лісофонд – більш ніж мізерне. Дехто на садіння одного гектару лісу витрачає по 400-500 гривень, на збирання ж лісового врожаю – у сотні разів більше. Це не сприяє лісівництву. Підхід до лісоведення має кардинально змінитися. Про те, як це зробити, і йшлося на «Академії лісоводів».

Вона проходила на базі ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Директори і головні лісничі держлісгоспів зібралися у Павлівському лісництві, де їх зустрів лісничий Микола Конон. Ця людина віддала лісівничій справі близько тридцяти років свого життя, знає лісівничу науку та грунтові особливості земельних ділянок, обізнаний із сучасними методиками вирощування, садіння та догляду лісових культур. За роки роботи під його керівництвом посаджено сотні гектарів рукотворних лісів. Прижилися, ростуть, радують око, дають добрий приріс деревини. Саме на це і звернули увагу лісоуправлінці. І ось після короткого вступного слова головного лісничого ВОУЛМГ Сергія Шеремети Микола Петрович провадить усіх до теплиці, яку павлівські лісівники збудували на садибі лісництва.

– Збудували у саду, де й місце обжите і життєдайна прохолода є,  – каже господар. – Висадили до 30 тисяч черенків двадцяти порід. В основному це культури декоративних деревець, кущів та ягідників. Прижитися і рости допомагає штучне зрошення.

Лісничий вмикає «штучний дощик», парник наповнюється рясним туманцем. Все як у тропіках – температура під 70^о і тепле крапельне зрошення. Нема лиш грому і блискавиць. Звісно, для черенкування кращих умов годі придумати. А заклав цю парникову черенкову шкілку лісничий на заклик колег із лісоуправління для створення місцевих дендропарків, озеленення громадських та приватних територій.

– За якийсь час плівку знімемо, – каже лісничий, – черенки до настання холодів мають загартуватися.

Багато хто з присутніх не приховує свого подивування: «Справжній господар цей Конон!..» А дехто з бувальців поглядав і з упередженням. Мовляв, у тепличці такий ліс, як у Конон, хто хочеш виростить, навіть методом черенкування, а чи вдається йому це у природніх умовах?

– А тепер запрошую на лісорозсадник, – ніби читає думки колег Микола Петрович.

Павлівський лісорозсадник знаходиться в урочищі Ляхівська дача. Свого часу тут, як і в Гаражджі, Ратно та Ковелі, вирощувалося по декілька мільйонів сіянців і саджанців основних лісоутворюючих порід. Хоч його головним призначенням було забезпечення сіянцями дуба і сосни, він відомий також вирощуванням сіянців модрини (на землях Володимир-Волинського лісомисливського підприємства найбільші площі цієї гостьової для Волині лісокультури) і тополі (свого часу саме завдяки старанням лісівників і лісокультурниць цього розсадника вдалося обсадити тополями усі волинські дороги, вже в останні роки більшість цих шеренгових підприємливим бізнесменам дісталися як дармовий лісоматеріал). Тут одні з найродючіших грунтів на Волині. Це великий плюс для лісівництва, хоча разом з тим має й певні мінуси. Справа в тім, що на таких грунтах охочіше ростуть і бур’яни. Посаджені сіянці і саджанці потребують постійного догляду. І цього разу всі побачили прокошені міжряддя навіть на тих лісопосадках, де деревця вище людського зросту і вже посміюються з бур’янів. Микола Конон водив від одної плантації до іншої, скупо розповідав про схеми посадки, догляд та особливості росту. Більшість культур дуба звичайного створено трирічними саджанцями, вирощеними на Павлівському лісорозсаднику. Вже після першого року вони мають до півметра висоти. Лісівники оглянули культури дуба, клена, модрини різних років і лишилися приємно вражені. Скрізь майже стопроцентне приживання, а швидкорослі дубці мають рівненькі стовбурці, зростом і статурою – один в одного. Щоправда, хтось з найуважніших помітив, що частина деревець цілувались з весняними приморозками, має прижухлі листочки. І це гартує молодняк. Всі плантації стійкі до хвороб, про що свідчать чисті стовбурці і листя. Лісівники оглянули культури від року до тридцяти! А це близько п’ятдесяти гектарів! Особливо подивувала плантація тридцятирічних дубочків, яку Микола Петрович садив ще молодим лісівником на ділянці, де раніше росла осичина. Всі визнали, що Микола Конон уміє і любить  вирощувати ліс не лише у теплицях. Він у нього – мов сад який. На краях подекуди ростуть дикі яблуні і груші. Всі міжряддя прокошені, стопці побілені і підписані. До семінару виготовлено інформаційні таблички.

– Видно, що і директор ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Дмитро Войтюк, і весь його колектив поставилися до цього заходу дуже відповідально, – каже начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Про це свідчать не тільки новенькі таблички і свіжовибілені стовпці, а й прокошені міжряддя, добротні інформаційні щити. Та все ж найголовнішим героєм сьогодні став ліс. Його за тиждень не посадиш, а він у господарстві – мов кралечка. Відчувається, що і три, і п’ять, і десять, і двадцять, і тридцять років тому тут садять його з душею, сумлінно і відповідально доглядають усі ці роки. Молодці.

– Стараємося! – не приховує своєї радості од цих слів головний лісничий ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Володимир Туревич. – Не кожен рік випадає честь приймати у себе таке добірне товариство.

Тим часом директори і головні лісничі, оглянувши зеленолісся, повертають до польового розсадника. І знову несподіванка. Павлівці надзвичайно велику увагу приділяють підготовці площ до висівання насіння. Особливо шанують чорний і сидеральний пари. І не дарма. Адже вважається, що насінинки різних трав і бур’янів можуть «дрімати» у землі декілька років. Їх потрібно «розбудити», включити у процес, щоб виявити і убезпечити від них насіння деревець. Для цього щонайкраще підходить чорний пар. Ось і «вискороджує» тракторець земельку, «вичісує» од насіння бур’янів. А щоб збагатити грунти азотом та іншими корисними мікроелементами, лісівники засівають поле сидеральними культурами, зокрема тут побачили ріпак, олійну редьку та гречку. Вже при висіванні насіння збагачують землю родючими сумішами. Відтак створюють умови для росту, а потім і загартування сіянців. Ось така, здавалося, проста технологія вирощування. Звісно, окрім бажання і любові є строге дотримання технологій і навіть якихось власних секретів. При посадці сіянців та саджанців варто якісь корінці підрізати, обробити у глиняній бовтанці, аби всі вусики тягнулися донизу одною борідкою, щоб корінець рівненько пішов углиб, бо коли пригнеться, деревце, якщо й прийнялося, на третій-п’ятий рік загине. Тільки п’ятого року виявиться брак. Садівник буде дошукуватись причини відпаду у цьому році, а вона – у загнутому корінчику, який через людську недбалість не зміг закорінитися. А декотрі недогляди проявляться тільки через сорок літ… Деревце вже радує око, мірить кроною до хмари дістати і раптом починає хворіти, гине. Що за напасть така, як одрятувати молодий лісок, бідкаються лісівники, а причина в необробленому насінні, вчасно не зроблених супроти хвороб «прививках», недоброякісній підготовці землі. Садівничий  того ліску давно відзвітувався, пішов на підвищення, винуватить свого наступника, а насправді винен сам.

В урочищі «Павлівська дача» лісоводи познайомилися з культурою сосни, висадженою однорічними саджанцями цієї весни. Звернули увагу, що до рівненьких рукотворних рядочків природа, ніби змагаючись з лісівниками, додала чимало самосіву і він приживається. Відтак заговорили й за метод природнього лісовідновлення, який останніми роками дуже цінується. Принаймні, якщо раніше 60-70 процентів лісокультур створювалося руками людини, а на природнє відновлення відводилося тільки 30-40 відсотків площ, тепер все навпаки. Але це не значить, що природнє лісовідновлення не потребує людської праці. Посадкову площу слід готувати ще навіть ретельніше – понизити зруби, пройтися плужками чи дисками. В урочищі Радовичі майстер лісу Євген Голодюк наголосив, що площі під садіння дерев на цих землях слід робити одразу після зрубування дерев, інакше вони заростуть бур’янами так, що потім і тракторцем не влізеш. Іноді природнє заліснення доводиться підкріплювати сіянцями з лісорозсадника. Це вартує того. Ліс же садиться не на рік-два, а на сто років щонайменше.

– У 2014 році відновлення лісів природним методом проведено на площі 2431 га, в тому числі зі  сприянням – на площі 1092 га, – каже головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик. – При цьому відсоток сосни звичайної з 302 га у 2013 році зріс до 1014 га у 2014. По ДП «Ратнівське ЛМГ» відсоток забезпечення природного відновлення сосни звичайної становить 87%, по ДП «Маневицьке ЛГ» – 80%, ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» – 63%, ДП «Поліське ЛГ» – 62%.

Цей метод лісівники беруть на озброєння, бо при певних обставинах він буває більш ефективним.

– Цьогорічної весни на землях лісового фонду при річному завдані 3900 га відтворено 4016 га  лісів, – наголосив головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета. – З них – 2431 га методом природнього відновлення і 1584 га методом садіння та висівання лісу, у тому числі створено 121 га новолісся.

Також закладено 18 га плантаційних лісових культур швидкоростучих порід та 57 га плантацій новорічних ялинок, а ще висіяно 14,4 га лісового насіння на розсадниках, де очікують отримати 20 млн стандартних сіянців.

До проведення цієї лісівничої академії долучився і голова обласної держадміністрації Григорій Пустовіт. Разом з начальником ВОУЛМГ Василем Мазуриком та журналістами голова держадміністрації простежив стежку дерева від насінинки до лісопильні. Адже ознайомився з роботою ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», Устилузького лісництва та лісокомплексу ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Підсумкова нарада проходила у конференц-залі лісокомплексу. Григорій Олександрович подякував лісівникам за їх сумлінну працю, вагомий внесок в економіку області, зазначивши, що надходження у бюджет збільшилися до 177 млн грн. супроти 115 млн грн. на цей час у минулорічний період. Водночас поставив нові завдання, закликавши до розбудови цивілізованих європейських стосунків.

– Ми повинні збудувати Європу у себе на Волині, – наголосив очільник області. При цьому додав: – Зараз супроти України йде збройна, інформаційна, психологічна, економічна і енергетична війна з боку нашого великого сусіда. Невідомо, які завдання стоятимуть перед лісовою галуззю восени. Можливо, саме лісівникам доведеться рятувати від замерзання Схід України…

Йшлося на підсумковій нараді також про технічне приймання лісокультурних робіт – лісових розсадників, шкілок, плантацій, лісових культур та ділянок природного поновлення. Доповідач головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик наголосив, що з оцінками «дуже добре» створено 802 га (51%) лісових культур, «добре» – 745 га (47%) та «задовільно» – 37 га (2%). З оцінкою «дуже добре» лісових культур найбільше створили ДП «Ратнівське ЛМГ» та ДП «Волинський ЛСНЦ» – 100% , ДП «Шацьке УДЛГ» – 78%, ДП «Старовижівське ЛГ» – 77%, ДП «Городоцьке ЛГ» та ДП «Поліське ЛГ» – 68%. Тож на сьогодні головним завданням підприємств є своєчасне проведення доглядів за лісовими культурами та природнім поновленням. Згідно оперативних зведень на 16.06.2014 року вже проведено 5653 га доглядів при плані на 1-ше півріччя 7205 га, що становить 78%. Тож є надія, що ліси Волині мають майбутнє. Після виступу головного бухгалтера ВОУЛМГ Лідії Турянської, яка познайомила з підсумками аудиту по ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» (вони також свідчать про дисципліну і фаховість) Василь Мазурик запросив усіх зустрітися через сто років біля лісових плантацій, наголосивши, що працювати потрібно чесно й прозоро, з усією відповідальністю перед майбутніми поколіннями.

– Працюємо ж для своїх дітей, онуків і правнуків! – мовив Василь Васильович. – Хочеться, щоб вони були нам вдячні, як і ми своїм попередникам, котрі століття тому посадили ліси для нас і плодами праці яких ми тепер користуємось.

Сергій ЦЮРИЦЬ,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото автора та Сергія Шеремети: під час  проведення «Академії лісовода».

Останній день робочого тижня у ВОУЛМГ розпочався з апаратної наради. Начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик повідомив добру новину: «Лісова галузь набирається потуги, має перші успіхи, до яких долучилися всі управлінці.

– Ми тут щоб вирішувати всі проблеми, які виникають у галузі, – наголосив начальник лісоуправління. – Хоча надалі будемо їх упереджувати.

І справді за ці кілька місяців управлінцям вдалося застабілізувати вкрай непросту ситуацію, що склалася у галузі внаслідок Революції гідності, зміни пріоритетів та й самої лісополітики. Вироблено стратегію і тактику. Керівні кадри пройшли через горнило громадського обговорення. Лісопідприємства отримали стимул для ініціативного, прозорого, усім зрозумілого господарювання. Професійність, порядність і патріотизм – три складові, завдяки яким перше півріччя лісогосподарства закінчують хай і з невеличким, але плюсом. Багато мінусів завдяки своєчасному втручанню управлінців, їх підказкам і консультаціям вдалося виправити або ліквідувати. Так має бути і надалі. Основою ж нової лісоуправлінської політики залишається правдивість.

– Приписки, неправдива статистика, тим паче обман мають піти в небуття! – наголосив Василь Васильович. – І в цьому остаточні крапки мають розставити бухгалтерія і економісти.

Начальник лісоуправління закцентував увагу на їх компетентності, згуртованості, взаєморозумінні, що дуже важливо для галузі. Представив колективу нового начальника відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту –головного бухгалтера ВОУЛМГ. Ним стала Лідія Турянська. Їй тридцять чотири, родом із Шацька, закінчила Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю облік і аудит. Працювала бухгалтером Бережницького лісництва, а відтак і однойменного держлісгоспу, згодом була призначена на посаду головного бухгалтера ДП «Городоцьке ЛГ». Встигла зарекомендувати себе здібним, висококваліфікованим фахівцем, вмілим організатором лісогосподарського і лісопромислового виробництва. Василь Мазурик побажав їй успішної роботи, колеги привітали з офіційним призначенням.

Головна ж підсумкова за півріччя нарада за участю директорів та головних лісничих відбудеться наступного тижня.

Того ж дня Василь Мазурик взяв участь у роботі сесії Волинської обласної ради. Також в актовому залі ВОУЛМГ відбулося засідання громадської ради.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото: новий начальник відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту – головний бухгалтер ВОУЛМГ Лідія Турянська.