«Я тільки читаю технологію – й одразу бачу, як продукт має виглядати в банці», – начальниця консервного цеху Валентина Романюк

Цього року лісівники святкуватимуть професійне свято 20 вересня. А сьогодні, 21 серпня, Район.in.ua спільно з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства розпочинають новий проект «Лісівники Волині. Хто є хто».

Ми розкажемо, хто такий майстер лісу, лісничий, на які категорії поділяються інженерні працівники, що входить в обов’язки адміністративного складу державних лісогосподарських підприємств – директора, головного лісничого, інженера, економіста, бухгалтера, механіка, мисливствознавця; згадаємо про людей, які працюють безпосередньо з людьми (це не тавтологія: маємо на увазі тих, хто формує кадри); розповімо про родзинку Волині – людей, які зберегли і розвивають консервні цехи. Усі вони – лісівники Волині. Дуже різні, але об’єднані спільним завданням.

Валентина Романюк опікується великою кількістю процесів

Валентина Василівна Романюк зустрічає нас на порозі консервного цеху ДП «Ківерцівське лісове господарство». В ній усе видає справжню керівницю: впевнена постава, виваженість, лаконічність. Замість звичної для лісівників зеленої форми – бездоганної чистоти халат небесного кольору. Такий спецодяг необхідний для роботи в лабораторії та на виробництві зокрема.

Читайте такожЛіс – це вже як добра звичка, – майстер лісу зі стажем Віктор Вишневський

Валентина Василівна звикла опікуватися безліччю процесів. Допомагає їй у цьому колосальний досвід – 50 років роботи у галузі.

Час, коли тільки починалася кар’єра, зараз жінка згадує з усмішкою, хоч тоді було зовсім нелегко.

«Це, мабуть, Бог біля мене був, коли я закінчила вуз і була в першій четвірці, яку мали направляти на роботу на Волинь. Я сама з Полтавщини. Хоч і плакала тоді, бо ж далеко треба було їхати, а зараз щаслива, що тут прижилася», – згадує вона.

Тепер же усе волинське для Валентини Василівни – рідне.

Валентина Романюк щаслива, що прижилася на Волині

Про це наголошує, розповідаючи про продукцію, яку виробляють у цеху. Робить це із захватом, адже присвятила ціле життя тому, аби лісові соки і ягоди смакували людям.

Читайте такожРесторан з дичиною, дендропарк з батутами та інші принади Цуманської екостежкиАсортимент ягід дуже широкийУ консервному цеху діє потужна лінія переробки березового соку

Цех справді може похизуватися налагодженим виробництвом і широким асортиментом. Березові соки тут є, як кажуть, на будь-який смак: з цукром, різними добавками, як от відвари з сухофруктів чи шипшини. Сік «Бадьорість» уже став легендарним, адже смакував його чи не кожен волинянин. Стараються дивувати новинками.

Консервують тут ще й грибочки

«Це ж рідне, волинське. Сік із наших лісів», – ділиться жінка.

Виготовляють тут також подрібнені з цукром лісові ягоди. На цьому Валентина Василівна наголошує особливо, адже подрібнені – корисніші і смачніші за традиційні перетерті, коли виходить рідка однорідна маса.

Старання працівників консервного цеху можна буквально оцінити на смак

Журавлина користується особливим попитом


Старання працівників консервного цеху можна буквально оцінити на смак

Сама Валентина Романюк найбільше полюбляє журавлину, хоч не приховує: смакує їй абсолютно вся продукція.

З особливими емоціями відгукується загалом про свою роботу. А старання Валентини Романюк буквально мають смак. Смак лісових ягід і соків, такий традиційно улюблений.

«Ніколи не змінювала професію, хоч нагода була. І зовсім не шкодую».

На відповідальності Валентини Романюк лежать організація процесу, питання щодо випуску та реалізації продукції.

Начальниця консервного цеху каже: для того, аби на її посаді працювати результативно, треба мати гострі смакові якості.

«Я тільки читаю технологію – й одразу бачу, як продукт має виглядати в банці. Відчуваю це кисло-солодке середовище», – розповідає Валентина Романюк.

В середньому у консервному цеху щороку випускають близько 30 тонн березового соку та тонни ягід різного виду. Очевидно, що збереження лінії переробки лісових дарів – заслуга працівників цеху та загалом ДП «Ківерцівське ЛГ».

***

Кожен робочий день для начальниці цеху з року в рік проходить із задоволенням, каже співрозмовниця. А найбільше у своїй робочій буденності Валентина Василівна цінує людей.

«Люди для мене – найважливіше. Я дуже люблю людей. Багато років працюю в системі, тому й розумію, що люди для всієї лісової галузі – найвища цінність».

Олена РЕШОТКА

Фото Ірини Кабанової