Слово просить лісівник В’ячеслав Кузьмич: «Некомпетентність людей дестабілізує роботу підприємства»

Перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, відзначаючи хороші показники діяльності державних лісових та лісомисливських господарств Волині впродовж минулого року, зауважив, що люди сьогодні у недостатній мірі поінформовані про роботу лісівників. «У такому разі, — наголосив Олександр Веніамінович, – легко бачити скалку в чужому оці, не помічаючи колоди в своєму.»  А тому в окремих населених пунктах району виникають резонансні “лісомайдани”. Працівників державних лісогосподарств обурив зокрема й «Лісомайдан по-видертськи!» Безпідставно було піддано сумніву не тільки авторитет місцевих лісівників, а й престиж Державних органів лісового господарства України в цілому. Так чи інакше, але після цього комусь вигідного «великого збурення» стрімко збільшилася кількість випадків самовільних рубок у лісових масивах. Через тиск селян майстрам лісу не вдавалося потрапити до лісозаготівельних ділянок, внаслідок чого збився графік виконання державної виробничої програми, місцеве населення не змогло вчасно отримати виписану лісодеревину для власних потреб. А в адресу лісівників ще й досі летять без правомірного підтвердження обвинувачення в злодійстві та інших протизаконних діяннях. Таким чином діяльність найпотужнішого підприємства району було дестабілізовано. Ці збої в роботі найбільшого платника податків негативно вплинули і на здійснення в районі різних виплат: заробітної плати, пенсій, соціальних допомог тощо, а також, зважаючи на стан, в якому нині перебуває країна, завдало шкоди й державі! Тож, аби відновити стабільну роботу держлісгоспу та відстояти честь мундира, директор ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» В’ячеслав Кузьмич відповідає на запитання, які найбільш гостро турбують людей.

В’ячеславе Петровичу, чому водій вивозив лісодеревину з лісового масиву в селі Видерта без відповідних документів?
– Як я вже пояснював на громадських зборах у селі, і зараз пояснюю, що документи на лісодеревину були виписані, але вчасно не доставлені. У лісгоспі ведеться електронний облік деревини і всі товаро-транспортні накладні для реалізації лісопродукції виписуються на мобільному комп’ютері (КПК). У кожному лісництві в наявності є лише по одному такому КПК. Оскільки навантажування деревини відбувається в різних обходах, тому існують проблеми з доставкою документів. По даному факту було проведено службове розслідування.
Цього дня виробничо-комерційне приватне підприємство «Агропромтехцентр» (ВКПП «Агропромтехцентр»), засновником якого є П. Семенюк, згідно із угодою купівлі-продажу необробленої деревини №667/667/л/2014/9 від 02.12.2014 року отримувало в нас круглий ліс. Документ зареєстрований на обласній торговій біржі «Універсальна Полісся» і підписаний головою біржового комітету В. Макарчуком. За результатами проведення аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини, який відбувся 2 грудня 2014 року, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» (Продавець) зобов’язане передати у власність деревину, а ВКПП «Агропромтехцентр» (Покупець) зобов’язується прийняти товар.
Що стосується «квитанції», згаданої в публікації, тобто товаро-транспортної накладної, із вказаною ціною по 50 грн за один метр кубічний, то це зазначена пільгова ціна дров паливних для наших працівників, пенсіонерів.
«Чому на ділянці лежить покрижована продукція різного сортименту»?
– Підприємства лісової галузі крижують ліс по розмірах згідно із прикладеною до угоди специфікацією Покупця і ці роботи входять в оплату за продукцію. Твердження, що ми, начебто “ріжемо там, де кращий ліс, майже не зважаючи на дозвільний центр обласного управління лісового та мисливського господарства…”, превалюють емоції їх авторів, оскільки насправді Волинське обласне галузеве управління не має в своїй структурі ніякого дозвільного центру. Останній, як відмічено вище, входить в структуру Луцької міської ради. Ділянка, на якій заготовляється деревина, – це рубка головного користування нашого підприємства на 2015 рік, затверджена тим же дозвільним центром Луцької міської ради, який, власне, і дає юридичне право проводити на ній певні роботи по заготівлі лісу. Цих нормативів дотримуємося і ми.
Щодо доріг у селах, які ми, начебто, розбиваємо лісовозною технікою, поясню наступне. Якщо рубка лісу проводиться на ділянці головного користування, то попневну плату (податок) держлісгосп сплачує в державну казну. Якщо ж проводяться санітарні рубки чи рубки догляду, то податки сплачуються в місцевий бюджет, тобто – на рахунок сільської ради і витрачаються на будівництво доріг, покращення екологічного стану місцевості, озеленення села тощо. Можемо конкретно вказати, скільки коштів отримала і отримає до 20 лютого цього року кожна сільська рада. Приміром, в бюджет Великообзирської сільради за минулий рік ми сплатили 35674 грн, до 20 лютого цього року буде сплачено 81960 грн, Верхівської сільради – 44518 грн – у 2014 році і 67298 грн – до 20 лютого 2015-го. По Карасинській сільраді сплата становить 47202 грн, і до 20 лютого ц.р. буде сплачено 67807 грн. За спецвикористання ресурсів на території Видертської сільської ради в минулому році в сільський бюджет ми вже сплатили 21008 грн, а до 20 лютого цього року ще сплатимо 4271 грн. От нехай люди і поцікавляться у сільських голів про те, на які корисні для села цілі освоюються ці кошти.
Ремонтувати чи прокладати нові дороги своїми силами ми можемо лише у довірених нам лісових масивах.
«Чому місцевий ліс вирізується великими площами?»
– Приріст лісодеревини по лісгоспу за рік складає 195 тисяч метрів кубічних. Ми ж вирубуємо стиглого лісу 65,8 тисяч метрів кубічних. Це свідчить про невиснажливе лісокористування, бо становить лише 34 відсотки від річного приросту лісодеревини.
Так, трапляються правопорушення, за які необхідно відповісти перед Законом. Але ніхто немає права на підставі поодиноких випадків негативно висловлюватися про майстрів лісу нашого лісгоспу, лісгоспу сусіднього району чи області. Правоохоронні органи оперативно та без особливих потуг розберуться в ситуаціях, коли перешкоджають роботі державних лісогосподарств, надавши їм глибшої оцінки.
Подібні конфлікти в селах району розгоряються через недостатню поінформованість людей про роботу лісівників, діяльність лісового підприємства, яке виконує в житті району надзвичайно важливу роль. За минулий рік ми прийняли на роботу 34 працівники, створили шість лісозаготівельних бригад, закупили нову лінію для переробки лісодеревини вартістю 900 тисяч гривень! За минулий рік нами сплачено податків в сумі 7 мільйонів 311 тисяч гривень, 2 млн 730 тис. грн, з яких сплачено до Пенсійного фонду, 2 млн 811 тис. грн – до державного та 1 млн 770 тис. грн – до місцевого бюджету. Окрім того, зросла середня заробітна плата працюючим на підприємстві до 3009 грн. А в цьому році заплановано її ріст ще на 10 відсотків. Виплачуються премії, надбавки за вислугу років тощо.
Своєчасно і беззаперечно ми реагуємо на усі суспільні виклики часу. Наше лісове підприємство першим у лісовій галузі області перерахувало на рахунок Збройних Сил України, зокрема для Північного прикордонного загону, одноденну зарплату усіх наших працівників у сумі 19 тисяч гривень. Бригаді, яка дислокується у Володимирі-Волинському, було виділено і завезено 20 метрів кубічних дошок обрізних, виділялось дизпаливо для доставки мобілізованих бійців на призовні пункти, а також армії ми передали УАЗ «Сімбір» та вантажний автомобіль МАЗ. Трохи згодом бійцям на Схід було відправлено три гуманітарні вантажі з продуктами харчування, а нашому працівнику Валентину Мальчуку, який був мобілізований в зону АТО, за рахунок підприємства було придбане повне військове спорядження. Крім цього, 70-ти сім’ям учасників АТО, які мешкають в зоні нашого лісового підприємства, було надано допомогу дровами паливними. Допомога заради миру в країні силами нашого колективу продовжується. А відтак дії, що призводять до збоїв у роботі нашого підприємства, ми розцінюємо як штучний саботаж. Подібні «лісомайдани», що мало місце ц с. Видерта, боляче б’ють не тільки по авторитету нашої галузі, працівників, які добросовісно в ній працюють сьогодні, а також по тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, і людях, які отримують від нас життєво необхідну підтримку та допомогу. Ми з повагою ставимось до громадських формувань, думки місцевого населення та ЗМІ, погоджуємося, що робота працівників лісової галузі має бути прозорою, відкритою для громадськості і готові надати всі відповіді.
А ще я глибоко переконаний у тому, що не можна поливати брудом лісову і будь-яку іншу галузь у той час, коли важливо зміцнювати єдність у містах, селах країни заради спільного – довгоочікуваного, переможного миру, заради зміцнення економічного становища нашої держави.
Розмову вела
Світлана Місьонг,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

(Матеріал готувався для районної газети)