Author Archives: Прес-служба Волинського ОУЛМГ

З подяки лісівникам розпочав чергову колегію начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
– Дякую за Вашу оперативну роботу по забезпеченню сімей учасників АТО та малозабезпечених дровами паливними, – мовив Василь Мазурик. – Ми виконали великий обсяг робіт… Це при тому, що списки щоразу доповнюються новими прізвищами… Зараз у мене значиться 1909 чоловік… Майже усі сім’ї ми забезпечили дровами. Втім, маємо посилити контроль за розподілом паливних дров, переконатись, що вони доходять за адресами. Адже не всі призвані беруть участь в АТО.
– Це стається тому, що багатьох призивають на військову службу у ці дні, – прояснює ситуацію директор ДП «Ратнівське ЛМГ» Микола Мельник. – Ми перевіряємо достовірність поданої інформації безпосередньо з односельцями призваних. Вони ще тільки їдуть на полігони, не встигли навіть побувати на переднім краї, у зоні бойових дій… Та їх сім’ї залишилися без чоловіків і висловлю думку, що ми робимо добру справу, коли підтримуємо їх жінок, дітей, матерів. І призвані на військову службу, і добровольці з Волині мають бути упевненими, що ми не полишимо їх рідних наодинці із зимою.
Колегія погодила порядок взаємодії у цім питанні з сільськими та селищними радами, районними і обласною держадміністраціями. Також ухвалила звернутися до обласної держадміністрації, аби остання це питання державної ваги узгодила згідно законодавчих норм і приписів з податковою службою та фінансовою інспекцією.
Жваве обговорення викликало питання ціни на дрова паливні. Попит на них зростає, у той же час їх заготівля і доставка щоразу дорожчають. На це суттєво впливає ріст долара і євро.
– Ми сьогодні відпускаємо із нижнього складу дрова по 390 грн із ПДВ, – інформує присутніх директор ДП «Ковельське ЛГ» Володимир Данилюк. – Міський голова Олег Кіндер дорікає нам, мовляв, задорого. Та коли ми просимо його спробувати самим заготовити і вивезти дрова, а відтак і запропонувати власну ціну, він відмовляється. Звичайно ж, ті 12 грн, що ми маємо на кубі для зарплатні, дуже скромна плата. Адже буває й так: поїхав за дровами і забуксував, доводиться викликати підмогу і повертатися з повітрям.
– Дуже подорожчали енергоносії, – погоджується Микола Мельник.
– Вважаю доцільним буде підняти ціну за кубометр на 100-150 грн, – долучається до розмови директор ДП СЛАП «Любешівагроліс» Віктор Симонович.
– Мінімум на 170 грн, – роздумує Василь Мазурик. – Наші затрати по заготівлі надто великі…
Одним з архіважливих Василь Мазурик вважає і питання заробітної плати. Члени колегії прив’язують її до долара і євро. Торік на цей час в еквівалентному вираженні вона становила 312 доларів, цього року впала до 220. Начальник лісоуправління закликав членів колегії до збільшення зарплатні на прикладі власних державних лісогосподарств.
На прохання голови обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павла Матіюка члени колегії розглянули також ряд клопотань про надання матеріальної допомоги на лікування поранених у зоні АТО.
Такі найважливіші питання були винесені на чергову колегію. Обмін думками, зважена державницька позиція усіх членів дає надію, що завтра ця консолідована думка стане реальним важелем лісогосподарської політики.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото: під час колегії ВОУЛМГ.

Наприкінці минулого місяця працівники ВОУЛМГ на базі ДП «Ківерцівське ЛГ» організували навчальний семінар по вивченню нової сучасної лісовозної техніки. Директори, головні лісничі та інженери державних лісогосподарств зустрілися з торговим представником фірми МВФ «Захід» Віктором Літвінчуком. Він розповів про найсучаснішу лісовозну техніку, при допомозі тракториста ДП «Ківерцівське ЛГ» Якова Микитюка продемонстрував сортиментний візок з маніпулятором марки “Farma”. Цей двохвісний візок, що агрегатується з МТЗ 82.1, може взяти на прицеп 14 тонн вантажу. Стріла маніпулятора на максимальному вильоті досягає 6.6 метра і може підняти до 0.8 тонни. Вартує до 800 тис. грн. Збирають його в Естонії. Цей навчальний семінар здобув добрі відгуки і вже має результати: на Волині зֹ’явилися перші маніпулятори марки “Farma”.
Цього разу лісоуправлінці вирішили провести семінар-нараду з бензиномоторного інструменту та профілактиці виробничого травматизму. Навчання проходило на базі ДП “Маневицьке лісове господарсво” за підтримки директора Володимира Радіона. Захід було організовано для інженерно-технічних працівників держлісгоспів Волинського ОУЛМГ – інженерів з охорони праці, головних механіків, інженерів лісозаготівель. Адже саме вони безпосередньо займаються організацією робіт, які виконуються з бензопилами, кущорізами та іншим мотоінструментом. Лісоуправлінці поставили за мету показати нову техніку, розповісти про принципи її роботи, а також наголосити на суворому дотриманні правил безпеки. Для цього у якості лекційників запросили головного спеціаліста лісових ресурсів ВОУЛМГ Олега Яворського та його колегу Олександра Боровицького, також незалежного спеціаліста Мирослава Ігоровича Запухлого та регіонального постачальника Володимира Петровича Вржеща, які достеменно володіють інформацією про найсучасніші бензопильні технічні засоби.
Поряд з демонстрацією інструментів, озвучувалися і вимоги до їх роботи, говорилося про дотримання правил безпеки. Кожний з учасників взяв для себе корисну інформацію чи то для покращення вступного інструктажу інженера з охорони праці по безпечній роботі з інструментом, чи то по підбору бензопили для певних видів робіт інженеру з лісозаготівель, чи то забезпечення і підбору пильного ланцюга, шини, мастил та аксесуарів для головного механіка. Першим свій виступ розпочав головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Олег Яворський. Він наголосив, що на сучасному етапі лісогосподарювання техніка безпеки і охорона праці – одне з ключових питань. Воно стосується кожного працівника – від директора до майстра лісу і лісоруба. Олег Ярославович особливу увагу приділив системі управління охороною праці на підприємстві. Детально зупинився на її складових, зокрема:
– організації і координації робіт, тобто обов’язках, правах, відповідальності та повноваженнях керівників всіх рівнів та осіб, які управляють, виконують та перевіряють;
– обліку, аналізі та оцінці ризиків;
– плануванні показників стану умов та безпеки праці;
– контролі;
– заохоченні працівників за участь у реалізації заходів, направлених на зниження ризиків;
– коригуючих і запобіжних діях.
Він також зосередив увагу на основних завданнях, які повинна вирішувати система управління охороною праці. Щонайперше, наголосив доповідач, це є професійний добір, в тому числі з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних особливостей, по-друге – це навчання з охорони праці, по-третє – безпечний стан обладнання, виробничих процесів, будівель та споруд, по-четверте – забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці, по-п’яте – наявність відповідно до нормативів засобів індивідуального захисту, по-шосте – оптимальні режими праці та відпочинку та останнє, по-сьоме – лікувально-профілактичні заходи для працюючих.
Завершуючи свій виступ, Олег Яворський звернув увагу на фінансування заходів з охорони праці. Сьогодні цей показник – на рівні 761 тис грн, проте новітні технології потребують додаткового вкладання коштів. При цьому наголосив, що саме роботодавець, тобто керівник очолює всю роботу з управління охороною праці і несе повну відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.
Відтак слово взяв провідний спеціаліст відділу лісових ресурсів Олександр Боровицький. Він детально проаналізував технічний стан галузі, озвучив, де яка техніка працює, зокрема назвав загальну кількість бензоінструменту. Повідомив її кількість у кожному структурному підприємстві. Наші підприємства, зазначив, використовують бензопили таких провідних марок як українська «Мотор Січ», німецька «Stihl» та швецька «Husqvarna». На озброєнні державних лісогосподарських підприємств їх зараз налічується 435 одиниць.
– За кожним бензиномоторним інструментом стоять люди, робітники наших лісогосподарських підприємств, – звернувся до колег Олександр Миколайович. – Ви, як ніхто інший на підприємстві, повинні знати всі технічні характеристики та параметри роботи цих інструментів, навчити цьому своїх підопічних. Для цього на цей теоретично-практичний семінар ми запросили незалежного спеціаліста Мирослава Ігоровича Запухлого та регіонального постачальника Володимира Петровича Вржеща, які все знають про бензопили, кущорізи та інший мотоінструмент. Ще б пак, для прикладу, Мирослав Запухлий вже понад 10 років займається бензиномоторним обладнанням, знає як сильні, так і слабкі сторони кожного.
– Я привіз сьогодні з собою бензопилу нового зразка, – Мирослав Ігорович взявся демонструвати всі складові, розповідати про технічні параметри та можливості інструменту. – Ми сьогодні дамо відповіді на всі ваші запитання.
Детально зупиняється на практичній підготовці паливних сумішей та змащувальних матеріалів, різновидах та характеристиках фільтрів та їх експлуатації. Наголошує, наскільки важлива правильна підготовка пильного апарату, до якого входить і загострення ланцюга і догляд за шиною, також система змащування і своєчасна заміна запчастин.
– Правильна заточка ланцюга робить пиляння більш продуктивним, зменшує час пиляння, економить споживання паливної суміші та мастила для змащування ланцюга, знижує ймовірність перегріву двигуна, сприяє меншому зносу двигуна, збільшує ресурс бензопили, – додає Володимир Петрович.
Також розглянули технологію роботи з бензопилою, охорону праці та техніку безпеки.
Проте у слухачів виникають додаткові запитання!
– А чому відрізняються ціни в різних постачальників? – запитує інженер з охорони праці і техніки безпеки ДП «Ковельське ЛГ» Сергій Наумчук.
– Правда, є такі випадки, – погоджується Мирослав Ігорович. – Це пов’язано з нестабільністю валютного ринку, який і впливає на вартість імпортного обладнання. Проте маємо надію, що все стабілізується та набере свого стабільного напрямку.
– Чи можна ставити на бензопилу іншу шину, не тих параметрів, яка є у комплекті? – цікавиться головний механік ДП «Ратнівське ЛМГ» Анатолій Заліпа.
– Можна! – каже Мирослав Ігорович. – Але не більших параметрів, це зменшить навантаження на двигун.
Ось так у запитаннях і відповідях крок за кроком проходить увесь семінар.
– Щоб доступно та якісно проводити інструктажі та навчання з охорони праці, ми самі повинні вчитися, поновлювати свої власні знання та вміння, – ділиться своїми роздумами інженер з охорони праці ДП «Маневицьке ЛГ» Ольга Пащенко. – Думаю, сьогодні ми це зробили. Дякуємо Вам за організацію і проведення такого навчання.
– Так, не кожного місяця проводяться такі цікаві, потрібні, а головне ефективні семінари-наради, – погоджується з колегою головний інженер ДП «Маневицьке ЛГ» Сергій Матчук. – Ці практичні навики, які ми сьогодні тут отримали, фахові поради, підказки, рекомендації ми ще довго будемо згадувати. Вони допомагатимуть нам у нашій роботі.
І організатори, і учасники цього теоретично-практичного курсу зійшлися на думці, що подібні заходи мають проводитися регулярно. «Школа сучасного лісівництва» вже має наступну тему. Працювати і вчитись, поновлювати призабуте і набувати нових знань – цей принцип стає нормою у лісівників Волині.
Олександр Миколайчук.
На фото Олександра Боровицького: під час проведення навчального семінару.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Директор ДП “Городоцьке ЛГ” Віктор Данилюк

Кілька разів під час розмови  директор ДП «Городоцьке лісове господарство» Віктор Данилюк зауважував на словах, винесених у заголовок. І воно, безсумніву, справді так. Колектив міцний хорошими стосунками одне між одним, кожен працюючий знає свою справу, є розуміння в ініціативах, підтримка, цілеспрямованість у виконанні актуальних завдань, які перед собою ставить лісгосп.

Між іншим, колектив Городоцького лісгоспу у плані господарювання взяв за мету «обігнати» своїх найближчих сусідів-лісівників —  Маневицький лісгосп. І це непогано, адже здорова конкуренція завжди дає гарні результати.

— Приємно працювати з людьми, які робочі пріоритети ставлять вище власних інтересів, — продовжує Віктор Петрович. — Коли є чесність і саможертовна віддача на користь підприємства, району, Волині, держави загалом.

Про належний підхід до роботи працівниками підприємства говорять показники, які цього року набагато вищі, аніж у попередньому. Наприклад, у порівнянні з минулорічними аналогічним періодом середня заробітна плата зросла із 2826 грн. до  3497 грн., обсяг реалізованої продукції збільшено в 1,5 рази. Сплачено платежів до зведеного бюджету та ЄСВ 5,9 млн. грн. На даний  час зменшено кредиторську заборгованість до 3 млн. грн.

Цьому всьому посприяло багато чинників. Та в основному завдяки спрямованості продукції на експорт вдалося отримати суттєву підтримку в фінансовому забезпеченні. (Середній відсоток експорту по лісгоспі становить 74%). Зароблені кошти було освоєно у цілях розвитку підприємства. Зокрема закуплено трактор, лісогосподарську техніку – плуги, культиватор,  лебідку. Проведено капітальний ремонт лісовозної дороги.  До кінця року заплановано придбати маніпулятор.

— На наступний рік ми поставили перед собою і інші важливі завдання, — ділиться планами Віктор Данилюк. – І з підтримкою керівництва нашого управління, працівників колективу безпосередньо сподіваюся тільки на успіх у їх реалізації.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

http://youtu.be/Ygq-L1CBCDI

Марія Петрівна Дудко – серед чоловічого колективу — 33 чоловіків — майстрів лісу ДП «Любешівське лісомисливське господарство»  — є єдиною жінкою, яка теж працює майстром лісу, зокрема Залізницького лісництва. На цій посаді вона уже 11 років. Марія Петрівна зізнається, що дуже любить ліс, а тому й обрала для своєї професії лісову галузь закономірно, як кажуть, – за покликом серця.

Довелося побачити лісові культури, виплекані руками Марії Петрівни, проїхатися масивами, що довірені їй. Усе має належний порядок, бо свою роботу вона знає і виконує сумлінно,  стараючись для майбутнього. «Ліс загальнодержавне багатство, — каже майстер лісу, —  і завдання лісівників – зберегти та примножити його багатства нащадкам.»

— Якось я взала з собою на роботу свого онучка Володьку, якому було трохи більше року. Тоді ми з ним  садили берізки, — продовжує Марія Петрівна. – Тепер ці берізки височенькі, красуні. Посадка вдалася, а, отже, і мій онучок, швидше за все, теж стане лісівником. І дай Боже… Адже професія лісівника — благородна і вкрай потрібна.

Зараз, у золотаву осінню пору, у майстрів лісу вдосталь роботи – це і очистка площ, і підготовка грунту, і заготівля насіння та багато інших клопотів. Утім Марія Петрівна  не шкодує ані зусиль, ані часу, все встигає, а точніше — мусить встигати. Ця поліська, зі щедрою душею жінка усвідомлює, що вона і мати, і бабуся, а ще – лісівничка, на тендітні плечі котрої покладено надзвичайно вагомий обов-язок – плекати ліс.

— Працювати не важко,  — відверто каже Марія Дудко. — Це моє покликання. Мені до душі ліс, до душі — бувати серед лісу, щодня розчинятися в його цілющій атмосфері. Це життя, це енергія, це,  власне, те, із чим нерозривно пов-язане наше життя.

* * *

Іван Григорович Черевко  працювати в структуру державного підсприємства «Любешівське лісомисливське господарство» прийшов після того, як  повернувся з армії.  А оскільки на посаді майстра Залізницького лісництва, та ще й на одному і тому ж обході, працює довгих 37 років,  то нині свою територію знає буквально із заплющеними очима. Лісівнича справа Іванові Григоровичу передалася по роду – лісівником працювали батько, дід…

—  Хоч на пенсії, але хочу ще попрацювати, — розповідає досвідчений майстер лісу. —  Дітям, онучкам поміч моя потрібна. Як далі буде – поживемо —  побачимо.

— Іване Григоровичу, багато звинувачень лине в адресу лісівників, що, мовляв, ріжуть ліс. Яку закономірність у роботі ви помітили за довгий час?

— Якщо ви зараз бачите як гарно росте ліс, а це і справді так, то,  значить, це  хибна думка.  Я переконаний в цьому. Порожнього місця в лісі не буває, завжди воно зеленіє, на ньому росте молодий ліс. Усе, що зрубано, ми насажджуємо — відтворюємо,  доглядаємо. А це, повірте, титанічна робота.

–А що дає вам праця лісівника?

— 37 років я вже відпрацював, і якщо себе зараз  прекрасно почуваю, то це означає, що ліс благотворно впливає на мене, моє здоров-я загалом. Переконаний, що з моїми словами погодяться усі, хто по-справжньому любить ліс, хто присвятив себе його охороні. Бо за дбайливе ставлення до навколишньої природи Бог віддячує сторицею.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

Берізки, посаджені Марією Дудко спільно з онучком

Іван Черевко, Марія Дудко з інженером лісових культур ДП “Любешівське лісомисливське господарство” Вірою Оласюк та лісничим Залізницького лісництва Олександром Жилком.